П'ятниця, 29 травня 2020 |

Новини

Законодавство України передбачає, що всі юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, зобов’язані до 25 травня 2015 року подати державному реєстратору інформацію про своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи (далі – Бенефіціари). Така вимога не стосується представництв.  

Бенефіціар - фізична особа, яка (а) самостійно чи через своїх представників (номінальних власників, агентів) має можливість здійснювати вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, або (б) яка напряму чи опосередковано (через номінальних власників, агентів) володіє часткою (акціями) в юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків

Неподання державному реєстратору такої інформації є адміністративним правопорушенням, передбаченим статтею 16611 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X (редакція від 01.09.2015), за яке встановлена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 5100 до 8500 гривень. Штраф стягується з керівника юридичної особи.

21 травня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 475-VIII    «Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи» (далі – Закон), яким, серед іншого, було продовжено на чотири місяці (тобто до 25 вересня 2015 року) строк подачі юридичними особами, зареєстрованими до набрання чинності Законом України   від 14 жовтня 2014 року № 1701-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодо одержувачів юридичних осіб та публічних діячів», відомостей про свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера), у тому числі кінцевого бенефіцірного (контролера) їх учасника (засновника), якщо учасник (засновник) – юридична особа, або про відсутність такого кінцевого бенефіціарного власника (контролера).

З метою спрощення процедури реалізації норм вищезазначеного Закону Міністерством юстиції України прийнято ряд наказів, а саме:

Наказ Міністерства юстиції України від 17 червня 2015 року № 992/5 «Про внесення змін до наказів Міністерства юстиції України від 14 жовтня 2011 року № 3178/5», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 червня 2015 року за № 725/27170, яким: викладено в новій редакції форми реєстраційних карток 1,2, 4, 8, 16.

Варто зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України  «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» документи, які подаються державному реєстратору (в тому числі реєстраційна картка) можуть надсилатися державному реєстратору поштовим відправленням, справжність підпису заявника на реєстраційній картці повинна бути нотаріально засвідчена.

Інформація про Бенефіціарів подається у вигляді заповненої реєстраційної картки  Форми 4 (зразок картки можна знайти за посиланням: (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0725-15).

 

12 вересня - День міста Ірпінь.

Нещодавно у міському відділі міліції презентували роботу системи відео спостереження. З метою забезпечення більшої безпеки жителів міста, в громадських місцях Ірпеня встановлюється система відео нагляду. Це покращить роботу щодо забезпечення громадського порядку, профілактики злочинності та боротьби з нею, охорони прав, свобод та законних інтересів громадян міста. Посилиться взаємодія органу місцевого самоврядування з органами внутрішніх справ у протидії усім формам злочинності в інтересах громади міста.

«Відеоспостереження дасть можливість ідентифікувати всіх, хто в’їхав і заїхав в місто, або полишив певний сегмент Ірпеня, - зазначає міський голова Володимир Карплюк. – Навіщо? Розглянемо крадіжки автомобілів і квартир. Автомобіль не можна вивезти з міста, не проминувши як мінімум його кордону. Або до нас заїжджають певні особи «попрацювати» в кримінальному форматі крадіжок – у приватному секторі або у багатоповерхівках. Знову ж таки в руках добро не унесеш, треба вивезти. Тим часом відбувається фіксація всіх транспортних засобів на в’їздах і виїздах, це допомагає фізично звузити пошук до певного поля, бо всі автівки можна ідентифікувати».

За словами чергового міліціонера, ще під час монтування камер вдалося викрили крадія велосипеда і чоловіка, який нівечив автівку.

Варто зазначити, що в місті уже встановлено 17 відеокамер. Невдовзі буде встановлено ще стільки ж камер. Тож ірпінці зможуть відчути, що на їхнє майно і життя набагато менше крадіїв матимуть змогу зазіхати.

   

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон), суб’єктами солідарної системи, зокрема, є підприємства, установи, організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій. Таким чином, виплата пенсії може проводитись підприємствами поштового зв’язку або банківськими установами.

Статтею 47 Закону визначено, що пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

З метою забезпечення стабільного фінансування виплати пенсій кожному пенсіонеру встановлено індивідуальну дату виплати пенсії протягом виплатного періоду, з 4 по 25 число щомісяця.

Порядок виплати пенсій поштовими підприємствами визначено Інструкцією про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв’язку, затвердженою наказом від 28.04.2009 за № 464/156 Міністерства транспорту та зв’язку України, Міністерства праці та соціальної політики України, постановою правління Пенсійного фонду України від 28.04.2009 № 14-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.07.2009 за № 592/16608.

Пунктом 2.1. Інструкції передбачено, що з метою рівномірної виплати пенсій, виплатні об’єкти поштового зв’язку складають графіки виплати пенсій протягом виплатного періоду за кожною доставною дільницею та погоджують їх з органами Пенсійного фонду.

Графіки для виплати пенсій підприємствами поштового зв’язку складаються відповідно до територіальних дільниць.

Виплата пенсій банківськими установами здійснюється відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 р. № 1596 (зі змінами).

Пункт 15 Порядку передбачає, що перерахування коштів установам уповноважених банків здійснюється протягом місяця за датами у межах виплатного періоду. Дати виплати та виплатний період визначаються органами Пенсійного фонду відповідно встановленої черговості.

Незалежно від способу отримання пенсії, пенсіонери, що отримують підвищення до пенсії за нормами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (інвалідам війни, учасникам бойових дій, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, членам сімей загиблих) мають право першочергової виплати пенсій.

За даними моніторингу роздрібних цін на соціально значущі продовольчі товари на даний час на споживчому ринку Київщини рівень роздрібних цін на 14 видів товарів (із 23, які підлягають моніторингу) є нижчими середнього рівня цін серед регіонів України.

Зокрема, діюча в області ціна на макаронні вироби є найнижчою в Україні.

Протягом більш ніж двох місяців зберігаються стабільними та значно нижчими за середній рівень цін по Україні ціни на хліб масового вжитку: хліб житній, житньо-пшеничний та хліб пшеничний з борошна першого ґатунку (відповідно 3 та 6 місце серед регіонів України).

Нижчими за середні по Україні є також ціни на яловичину, свинину, крупи гречані, яйця, борошно пшеничне, овочі та інші продукти харчування.

Водночас, високий рівень роздрібних цін на споживчому ринку області залишається на молокопродукти, ковбаси варені першого ґатунку та рис.

Протягом серпня поточного року суттєво зросли ціни капусту, сало та молокопродукти.

Загалом темпи зміни цін на основні продовольчі товари по регіону не перевищують темпів, що відслідковуються в цілому по Україні.

Впродовж 8 місяців поточного року до місцевого бюджету Ірпінського регіону при очікуваних надходженнях єдиного податку в сумі 20,5 млн.грн., надійшло майже 25,5 млн.грн. Бюджетні призначення виконані на 123,8 %.

Фізичні особи – підприємці спрямували до бюджету майже 21 млн.грн., що на 4,6 млн.грн. більше запланованих показників. Прогнозний показник виконано на 128,7%. Юридичні особи, які використовують спрощену систему оподаткування, сплатили майже 4,7 млн.грн. Додатково надійшло майже 300 тис.грн.

«У нинішніх умовах повнота та своєчасність надходжень до місцевого бюджету має велике значення, а єдиний податок є одним із потужних джерел його наповнення»,- зауважила заступник начальника Ірпінської ОДПІ Людмила Ступак підчас черговой зустрічі з журналістами.

Також вона розповіла , що стабільно поповнюють місцевий бюджет і надходження від земельного податку. Так, за 8 місяців левову частку надходжень – 27,5 млн.грн. – сплатили суб’єкти господарювання – юридичні особи. Від фізичних осіб-підприємців та громадян надійшло майже 4 млн.грн. Як підкреслює Людмила Ступак, головними пріоритетами в роботі фахівців ДПІ залишається надання якісних адміністративних, консультаційних та інформаційних послуг платникам податків.

Ірпінська ОДПІ

6 вересня відбулися змагання велосипедистів «Київська сотка – 2015». За словами організаторів, київська велосотка – це сто кілометрів справжніх велоперегонів, чипова фіксація результатів, чудові сувеніри та незабутні емоції для всіх учасників.

Минулого року у дебютному старті брало участь майже 700 учасників. Цього року учасників було не менше, серед яких як професійні спортсмени, так і любителі.

Організатори підготували безпечну трасу для змагання, частина якої проходила через Ірпінь, а заїзд супроводжували представники ДАІ, спец-автомобілі та карети швидкої допомоги.

Учасники та організатори змагань «Київська сотка – 2015» популяризують здоровий спосіб життя та екологічний вид транспорту – велосипед.

   

Як повідомив керуючий справами виконавчого комітету Ірпінської міської ради Максим Плешко, сьогодні у адміністрації вкрай важливим є запровадження посади енергоменеджера.

Енергоменеджер – це спеціаліст з управління енергетичними потоками, що повинен враховувати екологічні, економічні та соціальні аспекти при прийнятті рішень щодо раціонального використання природних ресурсів з метою сприяння сталому розвитку громади.

Енергоменеджер у структурі міськвиконкому – обов’язкова умова в Угоді мерів. «Коли ми матимемо посаду енергоменеджера, ми зможемо підписати Угоду мерів й брати участь у різних грантах, різних проектах на сталий розвиток та енергозбереження», - зазначає посадовець.

Ірпінська ОДПІ провела черговий сеанс телефонного зв’язку  «гаряча лінія» на тему: «Погашення (стягнення) податкового боргу платника податків. Порядок надання розстрочення/відстрочення грошових зобов’язань. Новації згідно Закону України від 16.07.2015р. №643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість"» за участю заступника начальника Людмили Ступак.

Наводимо відповіді на запитання, з якими зверталися під час проведення заходу.

Питання 1: Яке майно фізичної особи - підприємця не може бути використане як джерело погашення податкового боргу?

Відповідь: Відповідно до п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків: 

- майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави);

- майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків;

- майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження; 

- кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;

- майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України; 

- майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»; 

- кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи - підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

Питання 2: Яким чином платник податку може отримати інформацію щодо відсутності податкової застави майна ?

Відповідь:  Відповідно до ст. 45 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» держатель або реєстратор Державного реєстру зобов’язані на запит будь-якої фізичної або юридичної особи надати завірений держателем або реєстратором Державного реєстру витяг з Державного реєстру.

Витяг надається у строк не пізніше трьох робочих днів із дня отримання держателем або реєстратором Державного реєстру відповідного запиту. Відмова в наданні витягу з Державного реєстру допускається лише в разі невнесення заявником плати за надання витягу.

Питання 3: Чи може платник податків, майно якого перебуває в податковій заставі, розглядати питання щодо проведення зарахування зустрічних однорідних вимог без погодження з податковим керуючим згідно з Кодексом ?

Відповідь: Пунктом 92.1 ст.92 Кодексу визначено, що не підлягають узгодженню з контролюючими органами лише операції відчуження готової продукції, товарів і товарних запасів за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на 
загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

Згідно з ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України від 16.01.03р. №435–IV зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Таким чином, дії, які можуть призвести до припинення зобов’язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, можуть включати будь-які операції, в тому числі такі, що підлягають обов’язковому письмовому узгодженню з контролюючим органом.

Відповідно до п.92.2 ст.92 Кодексу, у разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу.

Отже, однорідні вимоги, що включають операції із заставним майном платника податків, підлягають обов’язковому письмовому узгодженню з контролюючим органом.

Питання 4: Як погашаються грошові зобов’язання (податковий борг) у разі реорганізації платника податків та чи є підстави для зупинення або відстрочення стягнення податкового боргу?

Відповідь: Відповідно до п.98.2 ст.98 Кодексу у разі якщо власник платника податків або уповноважений ним орган приймає рішення про реорганізацію такого платника податків, грошові зобов’язання чи податковий борг підлягає врегулюванню в такому порядку:

- якщо реорганізація здійснюється шляхом зміни найменування, організаційно-правового статусу або місця реєстрації платника податків, після реорганізації він набуває усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу, які виникли до його реорганізації (п.п. 98.2.1 п. 98.2 ст.98 Кодексу); 

- якщо реорганізація здійснюється шляхом об’єднання двох або більше платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об’єдналися, об’єднаний платник податків набуває усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу всіх платників податків, що об’єдналися (п.п. 98.2.2 п. 98.2 ст.98 Кодексу);

 - якщо реорганізація здійснюється шляхом поділу платника податків на дві або більше особи з ліквідацією такого платника податків, що розподіляється, усі платники податків, які виникнуть після такої реорганізації, набувають усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу, який виник до такої реорганізації (п.п. 98.2.3 п. 98.2 ст.98 Кодексу);

- у разі передачі в оренду чи концесію цілісного майнового комплексу державного або комунального підприємства платник податків – орендар чи концесіонер після прийняття цілісного майнового комплексу державного або комунального підприємства в оренду чи концесію набуває усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу, які виникли у державного або комунального підприємства до передачі цілісного майнового комплексу в оренду чи концесію (п.п. 98.2.4 п. 98.2 ст.98 Кодексу).

Зазначені зобов’язання чи борг розподіляються між новоутвореними платниками податків пропорційно часткам балансової вартості майна, отриманого ними у процесі реорганізації згідно з розподільним балансом. 

У разі якщо одна чи більше новоутворених осіб не є платниками податків, щодо яких виникли грошові зобов’язання або борг платника податків, який був реорганізований, зазначені грошові зобов’язання чи податковий борг повністю розподіляються між особами, що є платниками таких податків, пропорційно часткам отриманого ними майна, без урахування майна, наданого особам, що не є платниками таких податків.

Також, відповідно до п.5.3 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013р. № 574, при реорганізації платника податків, пов’язаній з утворенням нової юридичної особи, за платником, що реорганізується, зберігається право на отримане ним до такої реорганізації розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), у разі якщо до новоствореної юридичної особи переходять відповідні права та обов’язки платника, що реорганізується.

При реорганізації платника, пов’язаній з утворенням нової юридичної особи, для відображення залишку розстрочення (відстрочення) в інформаційній системі новоствореної юридичної особи у чинних договорах за заявою платника змінюється сторона договору (вноситься нове найменування та інші реквізити) (п. 5.5 Порядку №574).

Реорганізація платника податків не змінює строків погашення грошових зобов’язань або податкового боргу платниками податків, утвореними у результаті такої реорганізації (п.98.7 ст.98 Кодексу).

Отже, підстави для зупинення або відстрочення стягнення податкового боргу платника податків, який реорганізується, відсутні.

Питання 5: Чи передбачена відповідальність у разі  несвоєчасно сплачених розстрочених сум податкового боргу (грошових зобов’язань)?

Відповідь: Відповідно до п.п. 100.12.2 п. 100.12 ст.100 Кодексу у разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу.

Пунктом 4.6 Порядку № 574 визначено, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишилися не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Кодексом.

Питання 6: Чи повинні застосовуватися до платника податків штрафні санкції за затримку сплати узгоджених сум податкових зобов’язань у разі укладання договору про розстрочення податкового боргу, та який порядок їх застосування?

Відповідь: У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. (п. 126.1 ст. 126 ПКУ).

При цьому згідно з п. 3.9 Порядку № 574, з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) пеня та штрафи на розстрочений податковий борг не нараховуються. 

Нарахування штрафів здійснюється у день сплати розстроченої суми податкового боргу на суму фактичної сплати.

Питання 7: . Чи може бути накладено арешт та звернено стягнення на кошти, що перебувають на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість ?

Відповідь: Згідно із змінами, внесеними Законом України від 16 липня 2015 року № 643-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не поширюється дія Закону України "Про виконавче провадження", зокрема на кошти, що перебувають на таких рахунках, не може бути накладено арешт та звернено стягнення.

Вимоги, сформовані відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" до набрання чинності Законом України № 643 щодо коштів, які перебувають на рахунках у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, вважаються анульованими.

Протягом п'яти робочих днів з дня набрання чинності Законом України №643, тобто до 04.08.2015р. підлягає зняттю органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, арешт з коштів, що перебувають на рахунках у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на які були сформовані вимоги відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Ірпінська ОДПІ

4 вересня Ірпінський міський голова Володимир Карплюк привітав підприємців Ірпінського регіону із наступаючим професійним святом та подякував за значний внесок, який вони роблять у розвиток міста.

«Я сам пройшов шлях малого підприємництва, тому розумію виклики, які стоять перед вами, - зазначив очільник Ірпеня. – Відчуваючи нагальну потребу у наповненні новим змістом і новими завданнями розвиток Ірпінського краю, ми розробили Стратегію розвитку на період до 2020 року. Зокрема, завдяки розвитку підприємництва у нашому місті кожна родина має стати заможною, Ірпінь – перспективним, а країна – процвітаючою».

Підприємці обговорили стан розвитку Ірпеня, озвучили головні проблеми, які доводиться вирішувати у малому та середньому бізнесі.

За багаторічну плідну працю, вагомий особистий внесок у розвиток підприємництва, активну участь у благодійній діяльності та суспільному житті міста Володимир Карплюк вручив подяки ірпінським підприємцям.

        

Новини

Анонси

 

pay-oplata

pay-oplata

brandbook

zovn reklama

Петиції

Громадський бюджет

Звіт за 100 днів

Звіт за 3 роки

Звіт

Секретар ради інформує

munvarta

munvarta

munvarta

Юстиії

декларування

СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ірпінського регіону на період до 2020 року

Громадська рада


«АСОЦІАЦІЯ МАЛИХ МІСТ УКРАЇНИ»

«Асоціація міст України»

Молодіжна громадська рада

ПАМ'ЯТАЄМО полеглих за Україну

 

Календар подій

Ірпінський вісник