У 19 років життя лише починається. У цьому віці попереду ще стільки всього: перша справжня робота, великі мрії, подорожі, кохання, сім’я, діти. Попереду роки, у яких людина тільки починає будувати своє життя і вирішувати, яким воно буде.
Артем не встиг. Його життя обірвалося тоді, коли воно тільки починалося.
Сіневич Артем Віталійович народився 18 червня 2007 року в Києві, але все своє життя прожив у Михайлівці-Рубежівці. Тут минули його дитинство та юність, тут він закінчив місцеву школу.
Зі шкільних років Артем був активним і допитливим учнем: брав участь в олімпіадах, здобував медалі на спортивних змаганнях, був учасником «Джури», а у старших класах — старостою. Особливо цікавився історією.
У 2024 році Артем долучився до руху «Центурія». Того ж року вступив до Державного податкового університету в Ірпені на спеціальність «Правоохоронна діяльність». Під час навчання продовжував займатися спортом і брати активну участь у громадському житті, а у 2025 році вступив на військову кафедру.
Артем мріяв повністю звільнити рідну землю від російських окупантів. Заради цього у червні 2026 року перевівся на заочну форму навчання. З 11 травня 2026 року перебував у списках особового складу військової частини А3449.
28 серпня 2026 року на Сумському напрямку Артем вийшов на бойову позицію. Повертаючись із завдання, група військовослужбовців підірвалася на ворожій протипіхотній міні. Артем загинув на місці.
У нього залишалося так багато планів. Так багато того, що він ще мав побачити, зробити, ким стати. Мав навчатися, працювати, розвиватися, кохати, створити сім’ю, виховувати дітей. Мав просто жити.
Але війна забрала в Артема майбутнє.
Рідні та друзі згадують його як щирого, доброго та цілеспрямованого хлопця. Він мав лідерські якості, багато планів на майбутнє та понад усе хотів бути корисним своїй країні.
У свої 19 Артем зробив вибір, на який багато хто не наважується за все життя. Він став на захист України і до останнього залишався вірним своїм переконанням, побратимам і своїй країні.
Артему Сіневичу назавжди 19 років. Вік, з якого мало починатися його доросле життя.
Прощання з Героєм відбудеться у п’ятницю, 4 вересня, у селі Михайлівка-Рубежівка:
10:10 — живий коридор від села Забуччя до вулиці Шкільної;
10:30 — прощання на вул. Шкільній, 6/1, біля будинку, де жив Герой;
11:45 — відспівування у Храмі Михаїла Архистратига (вул. Церковна, 29);
12:40 — чин поховання на кладовищі «Безсмертнівка» (вул. Шевченка).
Від імені всієї Ірпінської громади висловлюю співчуття родині, близьким, друзям і побратимам Артема.
В.о. міського голови – секретар ради Анжела Макеєва
