Артур Юрійович народився 1 березня 2000 року в селі Красятичі Поліського району Київської області. З 2005 року жив в Ірпені, який став для нього домом. Тут він ходив до дитячого садочка, навчався у ліцеї №2, ріс відкритим, щирим, добрим і допитливим хлопцем.
Після 9-го класу хлопець вступив до Ірпінського фахового коледжу НУБіП України та паралельно почав працювати у Муніципальній варті Ірпеня.
Після закінчення навчання Артур у 2019 році пішов працювати в поліцію. Спершу служив у полку особливого призначення Київської області, пізніше — у Бучанському відділку поліції, у групі швидкого реагування №4. Мав звання сержанта поліції.
24 лютого 2022 року Артур розбудив усіх своїх рідних та близьких, евакуював близько 30 людей у безпечне місце і повернувся з друзями до рідного Ірпеня, аби стати на його захист.
2 березня, біля Михайлівки-Рубежівки, Артура та його товаришів взяли в полон і вивезли до Гостомельського аеропорту. Там їх катували, безжально вбили та спалили. Після звільнення нашого регіону тіла загиблих знайшли та поховали на Гостомельському кладовищі як неідентифіковані. Лише зараз особу Артура вдалося встановити за результатами ДНК-експертизи.
Добрий, щирий, справедливий, щиро любив життя й робив усе, щоб захистити інших. Артура вбили у день його народження. Тепер Герою — навіки 22 роки.
Прощання з Героєм Баранцем Артуром відбудеться завтра, 25 листопада:
10:30 — живий коридор біля повороту на кладовище (вул. Університетська).
10:45 — чин поховання на Алеї Пам’яті захисників України.
Вічна пам’ять та слава Герою!
В.о. Ірпінського міського голови – секретар ради Анжела Макеєва
