Геннадій народився 25 жовтня 1980 року у місті Волноваха. Коли йому було три роки, родина переїхала до Вугледара, де його батько, шахтар, отримав квартиру. Саме це затишне шахтарське місто стало для Геннадія справжнім домом: тут минули його дитинство та юність, тут він навчався, знайшов друзів і визначився зі своїм життєвим шляхом.
Після школи здобув фах тракториста, опанував керування автомобілем, а у 21 рік розпочав працювати на шахті “Південно – Донбаська №1”. Разом із дружиною Галиною вони створили міцну родину та виховали сина Геннадія. Окрім основної роботи, він захоплювався ремонтом телефонів і комп’ютерної техніки, перетворивши своє захоплення на справу, яка приносила користь людям.
Після початку повномасштабного вторгнення родина евакуювалася до Нововолинська. Там Геннадій працював на будівництві, а у 2024 році разом із сім’єю переїхав до Ірпеня, який став для них новим домом.
29 травня 2025 року Геннадій долучився до захисту України. Проходив службу водієм інженерно-саперного відділення у складі 3-ї окремої штурмової бригади.
17 червня 2026 року під час виконання бойового завдання на Ізюмському напрямку Геннадій загинув.
Він був людиною, на яку завжди можна було покластися: щирим, добрим, працьовитим і надійним. Саме таким його назавжди пам’ятатимуть рідні, друзі, побратими та всі, хто мав честь його знати.
Від імені всієї Ірпінської громади висловлюю щирі співчуття мамі, татові, дружині, сину, рідним і близьким нашого Захисника.
Прощання з Героєм відбудеться завтра, 3 липня:
11:30 — живий коридор в Ірпені біля повороту на кладовище (вул. Університетська);
11:40 — чин відспівування в капличці міського кладовища;
12:40 — від’їзд на процедуру кремації на Байковому кладовищі в Києві.
Вічна пам’ять і слава Герою!
В.о. міського голови – секретар ради Анжела Макеєва
