Місце для пам’ятника обране свідомо. Саме тут ворожа ракета три роки тому зруйнувала багатоповерховий будинок.
Під час тієї трагедії загинув дворічний Степан Шпак. Хлопчик спав у ліжечку і не дочекався світанку. Він став іще одним янголом.
Хвилиною мовчання та молитвою вшанували всіх дітей, чиї життя забрала війна, розв’язана росією.
Кожна ворожа ракета, кожен снаряд, спрямований проти мирних людей — це спроба агресора вкрасти наше майбутнє. Забрати тих, хто міг би стати вченими, лікарями, архітекторами, вчителями, поетами — тими, хто мав творити сильну і квітучу Україну.
На Київщині війна відібрала 45 дитячих життів. Сорок п’ять сердець, які билися, сповнені мрій. Кожне з них могло змінити світ, але не встигло. Цей біль не стихає, але він дає нам силу боротися — за кожну дитину, за кожну родину, за нашу країну.
Ми не забудемо. Не пробачимо. Маємо зробити все, щоб діти України ніколи не гинули від війни. Адже кожна усмішка, кожен дитячий голос — це найцінніше, що ми маємо захистити.
Голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник
