Для Ірпеня — це пам’ять про тижні, які стали випробуванням на межі людських сил. Наше місто прийняло на себе один із найжорсткіших ударів ворога. Вулиці, якими ми щодня ходили, стали лінією оборони. Двори — місцем укриття. Домівки — мішенню для російської зброї.
Ірпінь пережив окупацію, пережив тяжкі втрати, біль і масштабні руйнування. Та попри все місто вистояло разом з Україною і стало символом її незламності.
Сьогодні, через чотири роки, Ірпінь відновлюється і живе повним життям. Додому повертаються родини. Відбудовуються житлові будинки, освітні та соціальні заклади. Відчиняють двері школи і садочки, працює бізнес, з’являються нові громадські простори. Кожен відновлений дім і кожне світло у вечірніх вікнах — це доказ того, що життя сильніше за руйнування.
Сьогодні ми низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю загиблих захисників і мирних мешканців Ірпеня. Перед усіма, хто віддав життя за наше місто і за Україну. Їхній подвиг назавжди вписаний в історію Ірпеня.
Безмежна вдячність Збройним Силам України, добровольцям, рятувальникам, медикам, волонтерам, комунальникам — усім, хто у найважчі дні боронив, підтримував і відновлював наше місто. Саме завдяки вам Ірпінь сьогодні живе і розвивається.
Слава Україні!
Перший заступник міського голови Олександр Пащинський
