Дмитро народився у Запорізькій області у багатодітній родині. Після школи одразу почав працювати. Разом із дружиною виховав сина та доньку.
Працював на Запорізькій ТЕС, згодом – на Запорізькій АЕС, а після переїзду до Запоріжжя – на заводі «Мотор Січ». У грудні 2019 року Дмитро став на захист України. Виконував бойові завдання в районі проведення АТО/ООС, а з початком повномасштабного вторгнення боронив країну на Херсонському напрямку. За сумлінну службу здобув звання молодшого сержанта та став командиром міномета. Побратими поважали його за професіоналізм, відповідальність і людяність.
10 липня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу Макіївки на Луганщині Дмитро загинув. Майже два роки він вважався безвісти зниклим, доки результати ДНК-експертизи не підтвердили найстрашніше.
У квітні 2025 року другою домівкою для родини Дмитра став Ірпінь. Саме тут Захисник знайшов свій останній спочинок.
Мої щирі співчуття рідним, побратимам і всім, хто знав Дмитра. Світла пам’ять воїну, який до останнього залишався вірним Україні та військовій присязі.
Вічна пам’ять Дмитру.
Перший заступник міського голови Олександр Пащинський
