Сімейні форми виховання та догляду дітей

Опіка/піклування — це така сімейна форма виховання, коли дитина, яка залишилася без турботи батьків, отримує новий дім та підтримку. Найчастіше — у колі своїх родичів, хоча опікуном/піклувальником можуть стати й інші небайдужі люди, які пройшли спеціальне навчання.

Це можливість для дитини зростати у безпечному сімейному середовищі, де про неї дбають, захищають її інтереси та допомагають повноцінно розвивати свій потенціал.

Хто може бути опікуном, піклувальником?

Опікуном, піклувальником дитини може бути повнолітня дієздатна особа. При виборі такої враховуються кілька фактів. Наприклад, як він/вона ставиться до дітей, чи має можливість добре виховувати дитину, а також чи хоче сама дитина, щоб ця людина доглядала за нею.

Хто не може бути опікуном, піклувальником?

• Особи, визнані недієздатними або дієздатність яких обмежено
• Особи, позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені
• Ті, хто раніше усиновлювали або приймали на виховання дитину, але цей процес було скасовано через їхню вину
• Особи, які мають психічні розлади, зокрема внаслідок вживання психоактивних речовин
• Особи, які зловживають алкоголем або наркотиками
• Ті, хто не має стабільного житла та доходу
• Люди із певними хворобами, які визначені офіційним органом охорони здоров’я (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1022-08#Text)
• Ті, хто має кримінальну історію (були засуджені за злочини проти основ національної безпеки України, кримінальні правопорушення проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також за злочини, передбачені статтями 164, 166, 167, 169, 181, 187 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших кримінальних правопорушень)
• Люди, які через свій стан здоров’я потребують постійного догляду
• Особи без громадянства
• Ті, хто перебувають у шлюбі з людиною, яка не може за законом бути опікуном, піклувальником
• Будь-які інші особи, чиї інтереси суперечать інтересам дитини
• Ті, до кого було застосовано адміністративне стягнення за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі
• Особи, які є громадянами держави-агресора та/або держави, щодо якої Україною застосовано секторальні санкції
• Особа, яка перебуває у шлюбі з громадянином держави-агресора та/або держави, щодо якої Україною застосовано секторальні санкції

Діти над якими встановлюється опіка піклування

Опіка встановлюється над дітьми, які мають статус:

• Дитини-сироти: діти, в яких померли або загинули батьки, що підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них;
• Дитини, позбавленої батьківського піклування: діти, про яких не піклуються їхні батьки з різних причин:
• Суд вирішив позбавити їх батьківських прав;
• Діти відібрані від батьків без позбавлення батьківських прав;
• Батьки визнані безвісно відсутніми;
• Суд визнав батьків померлими;
• Батьки визнані недієздатними;
• Батьки у в’язниці;
• Батьки утримуються під вартою через кримінальне провадження;
• Батьки розшукуються поліцією;
• Батьки мають тривалу хворобу, яка заважає їм виконувати батьківські обов’язки;
• Батьки покинули дитину в лікарні або відмовились її забирати;
• Батьки перебувають у районах воєнних дій або на тимчасово окупованих територіях;
• Батьки зникли безвісти за особливих обставин;
• Батьки є військовополоненими;
• Батьки є цивільними особами і утримуються у полоні держави-агресорки;
• Дитина розлучена з сім’єю, визнана біженцем або такою, що потребує додаткового захисту.

Зверніть увагу: якщо обставини, внаслідок яких дитина була позбавлена батьківського піклування, зникнуть, то дитину можуть повернути на виховання батькам. Наприклад, батьки можуть у судовому порядку поновити свої батьківські права, одужати, виїхати з тимчасово окупованої території, повернутись із полону тощо, та перейняти на себе виховання дитини.

В окремих випадках дитина, яка перебуває під опікою/піклуванням, може мати підстави для усиновлення. Це, наприклад, коли батьки дитини визнані судом недієздатними, позбавлені батьківських прав, визнані безвісно відсутніми. У таких випадках опікун, піклувальник має переважне право на усиновлення своїх підопічних. Для усиновлення ж підопічної дитини іншими особами обов’язково потрібна згода опікуна, піклувальника. Проте, обирати усиновлювача для підопічної дитини опікуни, піклувальники не можуть. Пошук родини для усиновлення дитини здійснюватиме служба у справах дітей.

Прийомна сімʼя — це сім’я, де виховуються діти, які не можуть жити зі своїми біологічними родинами. Це родина, де дітей доглядають і виховують, як власних, де вони відчувають тепло, підтримку і мають можливість зростати та розвиватися в безпеці й любові.

Хто може бути прийомними батьками?

Створити прийомну сімʼю може подружжя (особи, які перебувають у шлюбі) або окрема повнолітня, працездатна, платоспроможна, здорова людина, яка має власне житло (у випадку подружжя ці вимоги застосовуються щодо кожного з них).

Щоб створити прийомну сімʼю, важливо, щоб кожен із подружжя дав згоду на це. Якщо спільного рішення немає — прийомна сімʼя не може бути створена.

При влаштуванні дітей у прийомну сімʼю враховується вік прийомних батьків і самих дітей: коли батьки досягають пенсійного віку — усі діти мають досягти повноліття для вибуття із прийомної сімʼї. Якщо пенсійного віку досягає один із прийомних батьків — тривалість перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих випадках, за згодою сторін, прийомна сімʼя може функціонувати і після досягнення прийомними батьками пенсійного віку, але не більше, ніж протягом п’яти років.

Хто не може бути прийомними батьками?

Прийомними батьками не можуть бути особи, зазначені в статті 212 Сімейного кодексу України:

• люди, які визнані недієздатними або їх дієздатність обмежена;
• люди, позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
• особи, які мають психічні розлади, зокрема внаслідок вживання психоактивних речовин;
• люди, які зловживають алкоголем або наркотиками;
• ті, хто не має постійного житла та стабільного доходу (середньомісячний сукупний дохід сім’ї на одну особу за попередні шість місяців перед поданням заяви про утворення прийомної сімʼї повинен дорівнювати або перевищувати прожитковий мінімум, встановлений законом для відповідних соціальних і демографічних груп населення);
• люди із певними хворобами, визначеними офіційним органом охорони здоров’я (Перелік захворювань, за наявності яких особи не можуть бути альтернативними батьками);
• ті, хто має кримінальну історію (були засуджені за злочини проти основ національної безпеки України, кримінальні правопорушення проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також за злочини, передбачені статтями 164, 166, 167, 169, 181, 187 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших кримінальних правопорушень)
• люди, які через свій стан здоров’я потребують постійного догляду;
• особи без громадянства;
• ті, хто в шлюбі з особою, яка за законом не може бути батьком-вихователем;
• особи, з якими проживають члени сім’ї (в тому числі малолітні та неповнолітні діти), які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства;
• ті, до кого було застосовано адміністративне стягнення за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі;
• особи, які є громадянами держави-агресора та/або держави, щодо якої Україною застосовано секторальні санкції;
• особа, яка перебуває у шлюбі з громадянином держави-агресора та/або держави, щодо якої Україною застосовано секторальні санкції;
• будь-які інші особи, чиї інтереси суперечать інтересам дитини.

Діти яких можна влаштувати у прийомну сімʼю

На виховання та спільне проживання в прийомну сімʼю влаштовуються діти, які мають статус дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування:

• діти-сироти — діти, у яких померли або загинули батьки, і це підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них;
• діти, позбавлені батьківського піклування — діти, про яких не піклуються їхні батьки з різних причин:
• суд вирішив позбавити їх батьківських прав;
• діти відібрані від батьків без позбавлення батьківських прав;
• батьки визнані безвісно відсутніми;
• суд визнав батьків померлими;
• батьки визнані недієздатними;
• батьки у в’язниці;
• батьки утримуються під вартою через кримінальне провадження;
• батьки розшукуються поліцією;
• мають тривалу хворобу, яка заважає їм виконувати батьківські обов’язки;
• дитину покинули в лікарні або відмовились її забирати;
• батьки перебувають у районах військових дій або на тимчасово окупованих територіях;
• батьки зникли безвісти за особливих обставин;
• батьки є військовополоненими;
• батьки утримуються в полоні держави-агресорки;
• діти, які розлучені з сім’єю, визнані біженцями або особами, які потребують додаткового захисту.

Зверніть увагу: Біологічні батьки дитини, яка має статус позбавленої батьківського піклування, мають можливість виправити ситуацію: створити належні умови, за яких дитина може повернутися у власну сім’ю та отримати там повноцінний догляд і виховання, любов і турботу.

Якщо ви створюєте прийомну сімʼю і приймаєте на виховання дітей — ви забезпечуєте їм сімейний догляд замість інституційного утримання.

Деякі діти, які виховуються у прийомній сімʼї, можуть бути усиновленими. Прийомні батьки отримують пріоритетне право на усиновлення цієї дитини. Також прийомні діти можуть бути повернуті біологічним батькам, якщо їхні життєві обставини змінюються і вони зможуть піклуватися про своїх дітей.

Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану дітей, які залишилися без батьківського піклування, можна взяти у прийомні сімʼї на умовах тимчасового влаштування. При цьому кількість дітей у такій прийомній сімʼї не може перевищувати граничну чисельність, встановлену законодавством.

Дитячий будинок сімейного типу чи велика прийомна сімʼя

Велика прийомна сімʼя (ДБСТ) — сімʼя, де виховуються діти, які не можуть жити зі своїми біологічними родинами.

Це родина, де дітей доглядають і виховують як власних, де вони відчувають тепло, підтримку і мають можливість зростати та розвиватися в безпеці.

Хто може бути батьками-вихователями?

Створити велику ДБСТ може подружжя (люди, які перебувають у шлюбі) або окрема повнолітня, працездатна, платоспроможна, здорова людина (у випадку подружжя ці вимоги застосовуються щодо кожного з них).

Щоб створити велику прийомну сімʼю (ДБСТ), важливо, аби кожен із подружжя дав згоду на це.

При влаштуванні дітей у велику прийомну сімʼю (ДБСТ) враховується вік батьків-вихователів і самих дітей: коли батьки досягають пенсійного віку — усі діти мають досягти повноліття для вибуття із великої прийомної сімʼї (ДБСТ). Якщо пенсійного віку досягає один із батьків-вихователів — тривалість перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих випадках, за згодою сторін ДБСТ може функціонувати і після досягнення батьками-вихователями пенсійного віку, але не більше ніж протягом п’яти років.

Хто не може бути батьками-вихователями?

Батьками-вихователями не можуть бути особи, зазначені в статті 212 Сімейного кодексу України:

• люди, які визнані недієздатними або їх дієздатність обмежена;
• люди, позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
• ті, хто раніше усиновлювали або приймали на виховання дитину, але цей процес було скасовано з їхньої вини;
• особи, які мають психічні розлади, зокрема внаслідок вживання психоактивних речовин;
• люди, які зловживають алкоголем або наркотиками;
• ті, хто не має постійного житла та стабільного доходу (середньомісячний сукупний дохід сім’ї на одну особу за попередні шість місяців перед поданням заяви про утворення прийомної сімʼї повинен дорівнювати або перевищувати прожитковий мінімум, встановлений законом для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У разі коли середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців є меншим від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, питання функціонування великої прийомної сімʼї (ДБСТ) виноситься на розгляд комісії з питань захисту прав дитини);
• люди з певними хворобами, визначеними офіційним органом охорони здоров’я (Перелік захворювань, за наявності яких особи не можуть бути альтернативними батьками);
• ті, хто має кримінальну історію (були засуджені за злочини проти основ національної безпеки України, кримінальні правопорушення проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також за злочини, передбачені статтями 164, 166, 167, 169, 181, 187 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших кримінальних правопорушень);
• люди, які через свій стан здоров’я потребують постійного догляду;
• особи без громадянства;
• особи, з якими проживають члени сім’ї (в тому числі малолітні та неповнолітні діти), які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства;
• ті, до кого було застосовано адміністративне стягнення за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі;
• особи, які є громадянами держави-агресора та/або держави, щодо якої Україною застосовано секторальні санкції;
• особа, яка перебуває у шлюбі з громадянином держави-агресора та/або держави, щодо якої Україною застосовано секторальні санкції;
• будь-які інші особи, чиї інтереси суперечать інтересам дитини.

Діти, яких можна влаштувати у ДБСТ?

На виховання та спільне проживання у велику прийомну сімʼю (ДБСТ) влаштовуються діти, які мають статус дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування:

• діти-сироти — діти, у яких померли або загинули батьки, і це підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них;
• діти, позбавлені батьківського піклування — діти, про яких не піклуються їхні батьки з різних причин:
• суд вирішив позбавити їх батьківських прав;
• діти відібрані від батьків без позбавлення батьківських прав;
• батьки визнані безвісно відсутніми;
• суд визнав батьків померлими;
• батьки визнані недієздатними;
• батьки у в’язниці;
• батьки утримуються під вартою через кримінальне провадження;
• батьки розшукуються поліцією;
• батьки мають тривалу хворобу, яка заважає їм виконувати батьківські обов’язки;
• дитину покинули в лікарні або відмовились її забирати;
• батьки перебувають у районах військових дій або на тимчасово окупованих територіях;
• батьки зникли безвісти за особливих обставин;
• батьки є військовополоненими;
• батьки утримуються в полоні держави-агресорки;
• діти, які розлучені з сім’єю, визнані біженцями або особами, які потребують додаткового захисту.

Зверніть увагу: Біологічні батьки дитини, яка має статус позбавленої батьківського піклування, мають можливість виправити ситуацію: створити належні умови, за яких дитина може повернутися в біологічну сім’ю та отримати там повноцінний догляд і виховання, любов і турботу.

Якщо ви створюєте велику прийомну сімʼю і берете на виховання дітей — ви забезпечуєте їм сімейний догляд замість інституційного утримання, доки їхні біологічні батьки не виправлять свої життєві обставини та не створять умови, належні для виховання дітей.

Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану дітей, які залишилися без батьківського піклування, можна взяти у великі прийомні сімʼї (ДБСТ) на умовах тимчасового влаштування. При цьому кількість дітей у такій великій прийомній сімʼї (ДБСТ) не може перевищувати граничну чисельність, встановлену законо

Про патронат

Патронат над дітьми є важливим кроком на шляху до попередження влаштування дітей до інституцій.

Патронат над дитиною в Україні — це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї спеціально підготовленого патронатного вихователя на період подолання батьками складних життєвих обставин, або до вирішення питання подальшого влаштування дитини (усиновлення, опіка, прийомна сім’я).

Ця послуга створює безпечне сімейне середовище для дітей, які опинилися у кризовій ситуації, і є альтернативою інтернатним закладам, надаючи допомогу як дитині, так і її батькам, щоб повернути її до рідної сім’ї, якщо це можливо.

Хто може бути кандидатом/-кою у патронатні вихователі:

• Повнолітня, дієздатна особа, яка виявила бажання виконувати обов’язки патронатного/-ої вихователя/-ки на професійній основі та має повнолітнього члена сім’ї (чоловік або дружина, син чи донька, інший член сім’ї) чи повнолітню особу, які проживають на спільній житловій площі з кандидатом/-кою у патронатні вихователі, готові бути його помічником/-цею та разом із ним/нею пройти навчання і надавати допомогу патронатному вихователю в догляді за дитиною, влаштованою до його/її сім’ї (далі — помічник/-ця) (у разі якщо такої особи немає, то помічника/-цю допоможе знайти служба у справах дітей) та має належні житлово-побутові умови за місцем свого фактичного проживання (житло власне чи на праві користування/оренди, в тому числі побутові зручності).

Патронатний/-а вихователь/-ка — це людина, яка за участю помічника/-ці надає послуги з догляду, виховання та реабілітації дитини у своїй сім’ї.

Сім’я патронатного/-ої вихователя/-ки — це сім’я, в якій повнолітня особа, яка пройшла спеціальний курс підготовки, виконує обов’язки патронатного/-ої вихователя/-ки на професійній основі, а всі члени сім’ї дали на це свою згоду.

Патронатним вихователем може бути особа, зокрема фізична особа-підприємець, яка:

• має житло (власне чи на праві користування);
• не має судимості;
• стан здоров’я якої дозволяє забезпечувати догляд та виховання дітей;
• може створити для дитини належні умови для проживання, навчання та розвитку, здійснення санітарно-гігієнічних процедур;
• зібрала та надала відповідний пакет документів, необхідний для кандидатів у патронатні вихователі;
• пройшла навчання за тренінговою Програмою підготовки кандидатів у патронатні вихователі та отримала довідку й рекомендацію за його результатами.
• має повнолітнього члена своєї сім’ї (чоловіка або дружину, сина або доньку, іншого члена сім’ї) чи іншу повнолітню особу, яка готова бути її помічником та разом із ним пройшла навчання.

Хто не може бути кандидатом/-ою у патронатні вихователі:

• люди, які виховують власних дітей віком до 3 років, дитину з інвалідністю підгрупи А або дитину, яка має тяжкі захворювання;
• ті, хто є опікуном/-ою, піклувальником/-цею, прийомним батьком/матір’ю чи батьком/матір’ю-вихователем/-ою;
• обмежені у дієздатності;
• визнані недієздатними;
• позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
• перебувають на обліку сімей/осіб, які опинилися в складних життєвих обставинах;
• стосовно яких було ухвалено рішення органу опіки та піклування або суду про відібрання дитини;
• перебувають під слідством;
• були усиновлювачами (опікунами/-ками, піклувальниками/-цями, прийомними батьками, батьками-вихователями), патронатними вихователями дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної або великої прийомної (ДБСТ) сім’ї) або договір про патронат над дитиною було розірвано з їхньої вини;
• особи, які мають психічні розлади, зокрема внаслідок вживання психоактивних речовин;
• зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
• страждають на хвороби, перелік яких затверджений МОЗ;
• ті, хто має кримінальну історію (були засуджені за злочини проти основ національної безпеки України, кримінальні правопорушення проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також за злочини, передбачені статтями 164, 166, 167, 169, 181, 187 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших кримінальних правопорушень);
• перебувають на профілактичному обліку в органах Національної поліції як кривдники;
• за станом здоров’я потребують постійного стороннього догляду;
• проживають (перебувають) на території активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України;
• люди, члени сім’ї яких проживають на спільній житловій площі з кандидатом/-ою у патронатні вихователі та мають обмеження, визначені п.1-16 вище;
• ті, до кого було застосовано адміністративне стягнення за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі;
• особи, які є громадянами держави-агресора та/або держави, щодо якої Україною застосовано секторальні санкції;
• особа, яка перебуває у шлюбі з громадянином держави-агресора та/або держави, щодо якої Україною застосовано секторальні санкції;
• будь-які інші особи, чиї інтереси суперечать інтересам дитини.

Діти, яких можна влаштувати в сімʼю патронатного/-ої вихователя/-ки

В сім’ю патронатного/-ої вихователя/-ки можуть бути влаштовані діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, що негативно впливають чи можуть вплинути на їхнє життя, здоров’я та розвиток, зокрема діти:

• які залишилися без батьківського піклування, зокрема ті, які перебувають у закладі охорони здоров’я, тимчасово влаштовані в сім’ю громадян, центр соціально-психологічної реабілітації дітей або в заклад інституційного догляду та виховання дітей;
• які перебували в інших формах сімейного виховання;
• малолітні/неповнолітні вагітні чи малолітні/неповнолітні породіллі з немовлям, які залишилися без батьківського піклування або перебувають у складних життєвих обставинах.

В сім’ю патронатного/-ої вихователя/-ки можуть бути одночасно влаштовані тільки діти:

• які виховувалися в одній сім’ї або є рідними братами та сестрами, зокрема братами та сестрами дітей, вже попередньо влаштованих до сім’ї патронатного вихователя.

Загальна кількість дітей, влаштованих у сім’ю патронатного/-ої вихователя/-ки, визначається наявністю умов, зазначених у договорі про умови запровадження патронату, для проживання, догляду, виховання та реабілітації кожної дитини.

У період запровадження в Україні надзвичайного або воєнного стану діти, які не є рідними братами та сестрами або такими, що виховувалися в одній сім’ї, можуть бути одночасно влаштовані в сім’ю патронатного/-ої вихователя/-ки — за необхідності та за його/її згодою. При цьому враховуються наявні житлові умови, згода патронатного/-ої вихователя/-ки, а чисельність влаштованих дітей, які не є членами однієї сім’ї, не може перевищувати 5 осіб.

Строк перебування дитини в сім’ї патронатного/-ої вихователя/-ки визначає служба у справах дітей та сім’ї із урахуванням обставин надзвичайного або воєнного стану та готує відповідний проєкт розпорядження голови міської ради.

Як прийняти дитину у свою родину?

Звернутися до служби у справах дітей та сім’ї ІМР

08205, м. Ірпінь, вул. Авіаконструктора Антонова, 4а, каб.1

63-062, 63-080, +380500214685

[email protected]

Якщо у вас виникли додаткові питання — наші спеціалісти допоможуть краще розібратися в процедурі усиновлення та сімейних формах виховання дітей.