2 листопада у прес-центрі Інформаційного агентства «УНІАН» відбулася прес-конференція Ірпінського міського голови Володимира Карплюка на тему: «Як врятувати Біличанський ліс?»
«Ірпінь проти вирубки Біличанського лісу. Наша позиція незмінна. По-перше, це легені столиці – і вони мають бути збережені. По-друге, повз Біличанський ліс проходить дорога з Ірпеня на Київ, і ця зелена зона має залишатися місцем здорового відпочинку для мешканців Ірпеня. По-третє, Коцюбинське, адміністративна одиниця Ірпеня, розташоване біля самого лісу, тому від майбутнього цієї території залежать перспективи розвитку селища», – зазначив Ірпінський міський голова Володимир Карплюк.
Біличанський ліс є унікальною екосистемою, яка займає площу 4,0 тис. га, знаходиться між Києвом та Ірпенем. Якщо ліси навколо Києва називають легенями столиці, то Біличанський ліс – одна із таких легень.
Боротьба між тими, хто хоче освоїти цю територію в економічних цілях і тими, хто хоче захистити її як унікальну екосистему, триває давно. Важливою віхою цієї боротьби став Указ Президента, виданий у 2014 році, яким територія Біличанського лісу була приєднана до Національного парку Голосіївський. Із того часу цей ліс декларативно став національним парком.
Фактично, жодних серйозних заходів, які б реально перетворили Біличанський ліс на національний парк, не здійснено. Відповідно до Указу про зміну меж НП «Голосіївський» у 2015–2016 рр. мав бути зроблений проект землеустрою з організації і встановлення меж території. Цього не зроблено. Жодної серйозної природоохоронної роботи в Біличанському лісі не ведеться. Заборонні таблички на в’їздах у ліс, які встановив НП «Голосіївський», не зупиняють важку техніку, яка туди заїжджає, а вивозить звідти елітний семиметровий кругляк. На усі скарги активістів та місцевих депутатів правоохоронні органи відмовчуються. Нещодавно з боку Києва Біличанський ліс почали забудовувати.
Активні мешканці і депутати Коцюбинської селищної ради, які не можуть змиритися з поступовим знищенням Біличанського лісу, звернулися до Ірпінської міської ради з пропозицією про розробку проекту організації території Біличанського лісу.
Вивчивши юридичну складову питання, Ірпінська міська рада (Коцюбинське є адміністративною одиницею міста Ірпінь з 1962 р.) замовила і оплатила розробку ескізного проекту організації території Біличанського лісу в тій його частині, яка входить до Генерального плану селища Коцюбинське і відповідає грифу «рекреація». Роботи виконали фахівці державного Науково-дослідного інституту містобудування, які запропонували, щоб ця частина Біличанського лісу стала регіонально-ландшафтним парком «Біличанський» у рамках Національного парку Голосіївський (це логічно, адже сам НП «Голосіївський» знаходиться досить далеко від Біличанського лісу і не пов’язаний із ним як одна екосистема).
«Це був перший крок. Тепер, маючи проект, треба рухатися далі. Наголошую, щоб врятувати Біличанський ліс необхідні дві речі: перше: Національний парк перестануть нищити тільки після того, як його межі будуть винесені в натурі, і ми готові ці роботи профінансувати. Друге: ліс може зберегти реалізація запропонованого нами ескізного проекту. Він не догма, може бути й інший проект. Але тільки облаштування парку може зупинити тих, хто сьогодні вирубує ліс», – додав Володимир Карплюк.
Яким може бути Біличанський ліс?
Група вчених інституту, за проектами яких сьогодні працюють Рівненський заповідник державного значення, заповідники «Подільські товтри», Кам’яна могила, Тустань та багато інших, провели об’ємну науково-пошукову роботу, узагальнили існуючий стан і запропонували перспективу використання різних територій Біличанського лісу.
Проектом передбачено зонування території: на тій частини лісу, яка прилягає до населених пунктів: Коцюбинського, Києва, Ірпеня, де традиційно відпочивають місцеві мешканці, організувати можливість цивілізованого короткострокового відпочинку людей. Дуже цікавими є пропозиції з облаштування території річки Любка і ставка поблизу Коцюбинського. На місцевостях, де є значні перепади висот, передбачено зони для активного зимового і літнього відпочинку, облаштування зіп-лайну на Блакитних озерах. З урахуванням великої кількості оглядових майданчиків і потреб населення, розширено існуючий вело-маршрут.
На території з боку Ірпеня, де в роки Другої світової війни функціонував Київський укріпрайон та є великі братські могили, уже відновлені, як музеї функціонують два ДОТи. Запропоновано прокласти еколого-меморіальну стежку до гранітної стели на місці хутора Любка, спаленого фашистами в жовтні 1943 р., старовинного романівського кладовища і братської могили, в якій поховано 280 воїнів.
Однак передбачаються території, куди не має ступати нога людини. Це Заповідні місця, до яких належить Романівське болото, – пам’ятка природи, ботанічний заказник загальнодержавного значення з 1979 року, розташований поблизу села Романівки в долині р. Любка, де нараховується близько 100 видів вищих рослин. Сюди ж належить загально-зоологічний заказник «Річка Любка», створений з метою збереження цінних природних угрупувань на площі 165 га.
У південній частині території передбачається створення зоологічного парку, у складі будівель якого будуть об’єкти наукового напряму. Середовище зоопарку буде максимально наближеним до природних умов – без галасливих атракціонів і грат для тварин. Будуть споруджені оглядові майданчики, місця з єдиним середовищем для тварин і людей.
Проектом не передбачається жодного будівництва на території регіонально-ландшафтного парку.
Ескізний проект організації території регіонально-ландшафтного парку «Біличанський» як складової Національного парку «Голосіївський» є системною, зваженою пропозицією Ірпінської міської ради, баченням перспективи збереження і розвитку Біличанського лісу.
Представники міської ради Ірпеня на чолі з мером закликають керівництво держави, профільні установи та відомства, екологів, депутатів усіх рівнів, активних мешканців, усіх, кому не байдужа доля Біличанського лісу, перейти до спільної конструктивної діяльності і пропонують усім зацікавленим у захисті і розвитку Біличанського лісу зібратися на «круглий» стіл через місяць зі своїми пропозиціями заради напрацювання конкретних подальших кроків.
Джерело: http://theirpin.city/read/articles/article/15228
