Владислав Геннадійович Стрюков

Він вмер за нас – за мене і за тебе,

Найвищу Божу Заповідь сповнивши.

Пішов із побратимами до Неба

Нам своє праве діло залишивши.

Катерина ЩЕРБАЧЕНКО

Владислав Геннадійович СТРЮКОВ

(23 жовтня 1980 – 29 серпня 2014)

солдат, командир віділення батальйону оперативного призначення Національної гвардії України «Донбас»

Ще під час навчання у ЗШ №18 с. Коцюбинського захоплювався бойовими мистецтвами та військовою справою. Працював на Білицькій меблевій фабриці, здобув вищу освіту.

Був солдатом резерву Міністерства внутрішніх справ України, а став героєм-захисником незалежності нашої держави. Коли вирушав на війну, залишив нам своє кредо: «А хто, як не я! Хто вас захистить? Це моя війна! Пробачте».

Доброволець, командир 3-го відділення 2-го взводу охорони спеціального призначення, 2-го батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас». І на фронті займався творчістю — перешивав жилети й поліпшував елементи зброї.

Загинув 29 серпня 2014 року при спробі виходу з оточення в Іловайську — розстріляний російськими військовиками в «зеленому коридорі смерті».

Похований у Коцюбинському Київської області.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (27.11.2014, посмертно).