П'ятниця, 20 жовтня 2017 |

Новини

14 жовтня з нагоди Дня захисника України 200 жителів Приірпіння – учасників бойових дій – отримали нагороди, зокрема, медаль «За відвагу». Церемонію нагородження провели перший заступник Ірпінського міського голови Дмитро Христюк та військовий комісар Ірпінсько-Бучанського об’єднаного військкомату Сергій Кайдан.

Серед нагороджених – 11 працівників комунального підприємства «Муніципальна варта» на чолі з його керівником Валерієм Вовком. «Валерій Анатолійович був командиром батальйону «Київська Русь». Він очолив батальйон після того, як загинув мій друг Олександр Гуменюк, – сказав під час нагородження Дмитро Христюк. – І я дуже дякую, що він, після того як демобілізувався, прийняв рішення розбудовувати наше місто й очолив комунальне підприємство».

Перший заступник Ірпінського міського голови від імені міської влади привітав ветеранів із Днем захисника України, Днем українського козацтва та зі святом Покрови Пресвятої Богородиці.

«Кожен із вас пройшов нелегку життєву дорогу. Кожен із вас є прикладом для молодого покоління – прикладом мужності, зразком справжнього чоловіка. Я хочу щиро подякувати вам за цей подвиг і за вашу громадянську позицію. Ще багато потрібно зробити для розвитку і процвітання Ірпеня, Приірпіння, області та України. Але мені дуже приємно відзначити, що ви не стоїте осторонь, ви допомагаєте, справедливо критикуєте, проявляєте ініціативу – і це справжній приклад справжнього захисника України», – підкреслив Д. Христюк.

Після нагородження перед учасниками зібрання виступив народний ансамбль «Українські музики».

Джерело: http://theirpin.city/read/articles/article/15107

               

 

14 жовтня, у День захисника України, в Ірпені на Алеї Героїв АТО відкрили меморіальну дошку Герою – старшому солдату, стрільцю 92-ї окремої механізованої бригади Ігорю Халазію.

Поминальну літію за воїнами України провели настоятель храму Покрови Божої Матері Української Православної Церкви о. Богдан Ведмідь і о. Володимир Аджауров.

У заході також взяли участь: перший заступник Ірпінського міського голови Дмитро Христюк, народний депутат України Юрій Кармазін, дружина загиблого Героя АТО Алла Халазій, ветерани АТО, громада міста.

Перший заступник Ірпінського міського голови Дмитро Христюк подякував усім воїнам за патріотизм, а громаді Ірпеня за розуміння і допомогу, яку надають люди воїнам АТО. «Наша боротьба за Україну ще триває. На жаль, багато хлопців сьогодні відірвані від своїх родин і змушені віддавати життя за нашу державу, за нас із вами... Тож надзвичайно важливо пам’ятати цих хлопців, їхні подвиги, їхні родини, які залишилися без своїх чоловіків, братів, синів», – наголосив Дмитро Христюк.

Голова Партії захисників Вітчизни Юрій Кармазін говорив не лише про значення свята Покрови для українців, а й про кричущі факти, пов’язані з сьогоденням, коли «прості люди сітки плетуть, збирають по копійці, по гривні останній здають, щоб придбати тепловізори та інше необхідне бійцям, а хтось на цьому по 150 мільйонів краде». «Покрова – це таке свято, коли Господь відкриває людям очі. Саме в День Покрови колись збиралися ради і говорили гетьманам усе, що треба було говорити, – зазначив Юрій Кармазін. – Нехай сьогодні Господь допоможе нам, щоб нас почули «новітні» гетьмани, що в нас ніяке не АТО, а війна, давно – війна. І від того, що її неправильно назвали, також страждають люди».

«Треба молитися і просити Бога, щоб швидше все це закінчилося. Неможливо більше відчувати біль утрат. Хочеться, щоб усі воїни, які на сході України зараз, повернулися додому живими, щоб більше жодна родина не відчула такого горя!», – сказала дружина загиблого воїна Алла Халазій. Вона подякувала громаді за підтримку та встановлену меморіальну дошку.

Цього дня згадували імена Героїв, які загинули в ході антитерористичної операції: Ігоря Горбенка, Олександра Давидчука, Миколи Личака, Олександра Гуменюка, Сергія Шкарівського, Владислава Стрюкова, Олександра Старова, В’ячеслава Кірічека, Ільгара Багірова, Олександра Єрощенка, Максима Ридзанича, Володимира Ринкуна, Василя Фіцкалинця, Василя Панасенка, Віктора Мельника, Ігоря Халазія.

Нагадаємо, Ігор Халазій народився у 1978 році. Закінчив Полтавську загальноосвітню школу №31. Навчався у Полтавському професійно-технічному училищі №21. В Ірпені з сім’єю проживав із 2013 року. У вересні 2015 р. пішов добровільно захищати Батьківщину у складі Збройних Сил України. Перебував у штабі в селі Трьохізбенка Луганської області. 20 жовтня 2016 р. був демобілізований, а з 30 травня 2017 р. підписав контракт і перебував у 92-й окремій механізованій бригаді на посаді стрільця – помічника гранатометника 3-го механізованого батальйону. Загинув цього літа – 2 червня від уламків снаряду в селі Новомихайлівка Мар’їнського району Донецької області. Похований в селі Кашперівка Тетіївського району Київської області на міському кладовищі.

Хвилиною мовчання присутні вшанували Героїв, що загинули за незалежність України.

Фото: Світлана Середенко

               

Міністерство юстиції у співпраці з системою надання безоплатної правової допомоги та територіальними органами юстиції за підтримки програми USAID «Нове правосуддя», БФ «Відродження» та міжнародних партнерів та донорів реалізує правопросвітницькицй проект «Я маю право».

З даним проектом можно ознайомитися на веб-сайті http://pravo.minjust.gov.ua, а також в інформаційних буклетах:

- Чи довго чекати відповіді, як довго діє субсидія?

- Коли скаргу розглянуть?

- Що таке хабар?

- Що таке спір?

Відділ «Ірпінське бюро правової допомоги» Вишневського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги бере участь у реалізації загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я маю право» шляхом проведення правопросвітницьких заходів, надяння консультацій і розповсюдження буклетів «Я маю право» у державних установах, селищних радах та під час спілкування з мешканцями м. Ірпінь, селищ Гостомель, Ворзель, Коцюбинське.

Мешканці міст і селищ можуть дізнатися, як правильно поводитись, коли хтось намагається відібрати майно чи бізнес, що робити, коли за навчання чи складення іспиту вимагають хабара, як можна вирішити спір без звернення до суду та ін.

Громадяни можуть звертатися до відділу «Ірпінське бюро правової допомоги» за адресою: вул. Шевченка, 2-а, місто Ірпінь, Київської області (приміщення ЦНАП).

Телефони: (04597) 6-04-07, (04597) 6-10-85.

Електронна пошта: irpinske@kyiv.legalaid.gov.ua

Веб-сайт: http://kyivreg. legalaid.gov.ua\ua\biuro-irpin

Графік роботи:

ПН – ЧТ з 8.00 – 16.00,

вихідні дні: субота, неділя.

Президент України звернувся до військовослужбовців та ветеранів антитерористичної операції під час нагородження до Дня захисника України, яке в урочистій атмосфері відбулося в Маріїнському палаці.

«Княжий дружинник, запорозький козак, cічовий стрілець та воїн Української народної республіки, вояк Української Повстанської Армії та солдат Другої світової, бійці Збройних Сил України, Національної гвардії, інших військових формувань – покоління за поколінням вони звитяжно боронили Батьківщину. Залізом, власним потом та кров’ю робили внесок у справу незалежності нашої держави. Це об їхні мужність та незламність раз за разом розбивалися наші вороги», - сказав Президент. Він наголосив, що тепер в авангарді боротьби Українського народу за незалежність стоять воїни Збройних Сил України та інших військових формувань.

Глава держави зазначив, що понад триста тисяч осіб пройшли горнило війни та заслужено – як безпосередні учасники бойових дій - оборони України від російської агресії – отримали статус учасника бойових дій. Понад 16 700 військовослужбовців удостоєні державних нагород. На жаль, 2700 з них – посмертно. Звання "Герой України" присвоєно 45 лицарям, із яких 27 – посмертно.

«Найвища честь для мене від імені Українського народу - висловити слова щирої вдячності усім військовослужбовцям за героїзм і мужність, самопожертву і звитягу, патріотизм і вірність присязі», - сказав Порошенко.

Президент підкреслив, що сьогодні, напередодні Дня захисника України, свята Покрови Пресвятої Богородиці та 75-річчя Української Повстанської Армії, держава надає знаки особливої уваги тим, хто за покликом серця, без жодних сумнівів та вагань став на захист своєї Вітчизни.

«У цей день ми схиляємо голови перед нашими бойовими побратимами, які віддали життя за мирне майбутнє України. Світла пам'ять про героїв навічно залишиться в наших серцях», - сказав Петро Порошенко.

Присутні вшанували пам'ять героїв усіх поколінь хвилиною мовчання.

«Вам випала доля у цей складний для нашої держави час служити у сучасному українському війську. Це справді нова і справжня народна армія, бо вона створена народом. У її становленні брали участь усі - від солдата та волонтера до міністра оборони, від мічмана, прапорщика до Верховного Головнокомандувача», - сказав Президент.

Він підкреслив, що свято Дня захисника України стало почесним і набуло популярності серед українців: «Подивіться як швидко увійшло в наше життя 14 жовтня. Вітають сьогодні не лише тому, що чоловіки, а тому, що він чи вона є захисниками Вітчизни». Президент також підкреслив, що це свято стало одним з найбільш почесних в країні.

Глава держави привітав усіх із святом і побажав з гідністю нести славетні бойові традиції наших пращурів. «Вони залишили нам у спадок найкращу у світі країну. А ми, перед тим як передати її дітям та онукам, зробимо ще ліпшою», - підсумував Петро Порошенко.

17 жовтня о 09:00 відбудеться засідання виконавчого комітету Iрпiнської міської ради.

На розгляд членів виконкому винесено наступні питання: про фінансування видатків, про внесення змін до персонального складу колегії управління освіти і науки Ірпінської міської ради Київської області, про внесення змін до рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 11.04.17р. №87/5 «Про затвердження проектно-кошторисної документації», про передачу майна матеріально-технічного забезпечення та канцелярських товарів Ірпінсько-Бучанського ОМВК тощо.

Також у ході засідання виконавчого комітету планується розглянути ряд питань управління інфраструктурного розвитку, інвестицій та житлово-комунального господарства, служби у справах дітей та сім’ї, питання містобудування та архітектури, комунальних підприємств «Ірпіньзеленбуд», «УЖКГ «Ірпінь», «Ірпіньжитлоінвестбуд».

Загалом на розгляд виконкому запропоновано близько сорока питань.

З проектом порядку денного можна ознайомитися у роздiлi «МІСЬКА ВЛАДА – Виконавчий комітет – Перелік питань на засідання виконавчого комітету».

13 жовтня о 16.30  в приміщенні Ірпінської центральної міської бібліотеки відбудеться  круглий стіл на тему: «Презентація Дорожньої карти розвитку малого та середнього підприємництва для учасників АТО в місті Ірпінь та Приірпінні «Акселератор бізнесу 4.5.0».

У зустрічі візьмуть участь:

АНТОНЮК Лариса Леонтіївна -  проректор з наукової роботи ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», професор кафедри міжнародної економіки, директор Інституту вищої освіти;

ЧЕРНЯВСЬКА ОЛЕНА – менеджер проекту з розробки Дорожньої карти розвитку малого та середнього підприємництва для учасників АТО «Акселератор бізнесу 4.5.0», голова Громадської організації «Ірпінська агенція розвитку»;

ХЛИСТОВА Олена – заступник капітана команди Енактус Кнеу;

КРАСІНСЬКИЙ Денис Львович − Голова Громадської організації «Ірпінська міська спілка    ветеранів та інвалідів АТО»;

КОВАЛЬЧУК Микола – голова Громадської ради м. Ірпінь;

ГОЛОВЕНЬКО Олександр – голова Громадської ради АТО;

ГОЛОВЕНКО Антон – координатор проекту з розробки Дорожньої карти розвитку малого та середнього підприємництва для учасників АТО «Акселератор бізнесу 4.5.0.»;

ЛІТВИНОВ Андрій Вікторович – Начальник Управління інфраструктурного розвитку, інвестицій та житлово-комунального господарства    м. Ірпінь;

Ветерани АТО, що започатковують власний бізнес, представники громадських організацій ветеранів АТО, підприємці, представники громадськості.

Обговорення матеріалів Дорожньої карти  сприятимуть впровадженню заходів Дорожньої карти розвитку малого і середнього підприємництва для учасників АТО до  Стратегічного плану економічного розвитку м.Ірпінь та Ірпінського регіону.

Основні питання для обговорення:

- Презентація ДК;

- Шляхи імплементація заходів ДК у Стратегію розвитку МСП в Приірпінні;

- Представлення України на World Cup Enactus 2017 в Лондоні;

- Результати заключної конференції USAID 10-11 жовтня 2017 року;

- Розповсюдження ДК серед основних стейкхолдерів регіону;

- Плани та проекти розвитку МСБ на майбутнє.

Підготовка матеріалів відбувається в рамках проекту з розробки Дорожньої карти розвитку малого і середнього підприємництва для учасників АТО в місті Ірпінь та Приірпінні, який реалізується ГО «Ірпінська міська спілка ветеранів та інвалідів АТО» у партнерстві з громадською спілкою «Ірпінська агенція розвитку» та студентською командою Енактус ДВНЗ "Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана" за фінансової підтримки Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (USAID ЛЕВ). Програма USAID ЛЕВ впроваджується МБО "Фонд "Східна Європа" у партнерстві з ГО "Інститут економічних досліджень та політичних консультацій" та ГО "Київський економічний інститут".

Під захистом українських військових

14 жовтня 2017 року відзначатиметься державне свято – День захисника України, встановлений Указом Президента України від 14 жовтня 2014 року №806. Це свято усіх, хто покликаний захищати свою батьківщину, а також нагода згадати історичні перемоги попередніх поколінь, які своїми бойовими звершеннями здобували та відстоювали свободу і незалежність України.

Указом Президента України 2017 рік проголошено Роком Української революції 1917-1921 років, яка мала важливе значення у становленні національної державотворчої традиції.

Сучасна українська державність є продовженням традицій Української революції. Незалежність виборювалася українцями із 1917 року і ця боротьба триває й сьогодні. Нинішніх захисників України надихає самовідданість та жертовність воїнів армії Української Народної Республіки, 100-річчя з часу створення якої ми відзначаємо цього року.

У цьому році 14 жовтня виповнюється 75-та річниця з часу утворення Української повстанської армії, діяльність якої була складовою загальноєвропейського руху опору нацистам та їх союзникам.

УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ. ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Час створення УПА

Перші загони під назвою УПА-«Поліська Січ» створив на початку Другої світової війни отаман Тарас Бульба-Боровець у районі поліського Олевська для боротьби з більшовиками. У кінці 1941 року окупаційна адміністрація змусили Т. Бульбу ліквідувати «Поліську Січ», після чого він перейшов у підпілля, де створив нову повстанську формацію, спершу під подібною ж назвою, а згодом як Українська Національно Революційна Армія (УНРА). Загони Т. Бульби-Боровця підпорядковувалися Уряду УНР в екзилі. Із Т. Бульбою співпрацювали члени ОУН під керівництвом А. Мельника, у яких були свої військові табори на півдні Крем’янеччини та Володимирщини.

Восени 1942 року почали також утворюватися збройні загони ОУН на Поліссі й Волині, очолені Степаном Бандерою, що також прийняли назву УПА. Ці загони 18 серпня 1943 року роззброїли УПА-«Поліська Січ» Т. Бульби. Її організаторами були провідні члени ОУН: Д. Клячківський, Р. Волошин, Я. Бусел. Першим командиром УПА став Дмитро Клячківський (Клим Савур), шефом штабу – полковник УНР Леонід Ступницький (Гончаренко), начальником оперативного відділу став полковник УНР Микола Омелюсік.

Протягом зими 1942-1943 років тривала розбудова структури підпільної армії. Організаційне формування УПА як діючого військового формування завершилося навесні 1943 року.

Символічну дату створення УПА 14 жовтня 1942 року було затверджено проводом ОУН(Б) вже у повоєнні роки.

Структура та озброєння армії

Територіально УПА ділилася на три частини: УПА- Північ (Волинська, Рівненська і частина Житомирської та Київської областей); УПА-Захід (Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська та частини Закарпатської і Чернівецької областей) з окремою воєнною округою «Сян» (Перемищина, Холмщина, Лемківщина); УПА-Південь (частини Вінницької і Хмельницької областей). Групи ділилися на воєнні округи, а округи на тактичні відтинки.

Територіальні штаби УПА та деяких куренів і загонів мали такі відділи: оперативний, розвідувальний, вишкільний, політично-виховний, організаційно-персональний і тиловий. До тилового відділу належали інтендантура й Український Червоний Хрест. Командування загонів мало таку структуру: командир, бунчужний, політичний вихователь, санітар (деколи лікар), начальник розвідки й польової жандармерії. У куренях іноді були і капелани.

Комплектування загонів відбувалося на добровільних засадах, проте на початку фахівців було мобілізовано. Щоб доповнити старшинські кадри, було організовано вишкільні курси: існували старшинська школа «Дружинники» з шестимісячною програмою, курси санітарів, медсестер, мінерів, політвихователів, адміністраторів.

Тактичною Одиницею УПА був загін – сотня або курінь. Бойовий склад сотні становив 150-200 вояків; проте зазвичай сотні були неповні. Загони було озброєно піхотною зброєю, включаючи важкі кулемети, гранатомети й протипанцерні рушниці, інколи й малігармати. Уже за перших місяців повернення комуністичної влади було здійснено перехід до дії меншими загонами, щоб збільшити маневреність і полегшити забезпечення провізією.

Спершу в УПА існували лише функціональні ступені: курінний, сотенний, чотовий, ройовий. Згодом, ухвалою УГВР введено підстаршинські ступені: старший стрілець, вістун, булавний, старший булавний і старшинські: хорунжий, поручник, сотник, майор, полковник, генерал.

Ступені генерала мали Роман Шухевич і шеф генерального штабу Дмитро Грицай, ступені полковника – їхні наступники на цих постах: Василь Кук і Олекса Гасин, а також командири УПА-Захід та УПА-Південь: Василь Сидор, Омелян Грабець, перший головний командир УПА Дмитро Клячківський та інші.

Зброю та однострої УПА здобувала від ворога, інколи купувала на чорному ринку. В УПА існувала тільки піхота, за винятком початків УПА, коли були й кінні частини та гармати. Зброя була німецького, радянського, угорського, польського, чеського і румунського виробництва.

У 1947 році було здійснено частковий розпуск загонів УПА івключено їх у збройне підпілля, іншим доручено «легалізуватися». Оперативними одиницями УПА, замість сотень і куренів, стали рої й чоти.

Чисельність підпільної народної армії визначити вкрай важко. Так, за одними даними, найбільшої чисельності УПА досягла на переломі 1943-1944 років, Об'єднуючи не менше 40 000 активних борців, утому числі й підпільні кадри ОУН. За іншими даними, військові підрозділи УПА могли досягати одночасно близько 90 000 осіб. Всього ж через лави УПА та націоналістичне підпілля, на думку фахівців пройшло не менше 500 тис. осіб. І це були не тільки етнічні українці. В УПА воювали та виконували важливі функції представники 22 інших національностей, що переконливо свідчить про її високий авторитет народної армії. Ці національні загони при УПА були автономними, мали своє командування, прапори. Наприклад, командиром азербайджанського відділу був Чавлі, грузинського – Карло Гогія, узбецького – Шімрат. Вони формувалися, як правило, за наявності відповідної кількості бійців однієї національності. Крім названих, відомі національні загони вірмен, казахів, калмиків, киргизів, литовців, росіян, таджиків, татар, чеченців, чувашів. Найчисленнішими були литовські та грузинські (декілька сотенькожної національності), потім узбеки і вірмени. Є відомості про те, що у складі УПА боролися також білоруси та євреї. Останні розглядали своє перебування у цій армії, як справжній порятунок від фізичного знищення гітлерівцями. Тому багато євреїв подалися туди після втечі із гетто, інші були звільнені звідти українськими повстанцями. Вони позитивно зарекомендували себе не лише як прості бійці, а і як кваліфіковані лікарі. Томи «Літопису УПА» містять інформацію про героїку євреїв, що боролися в лавах УПА як проти нацизму, так і проти комунізму, і чимало їх загинуло в боротьбі за волю України і за честь єврейського народу.

Доктор Абрагам Штерцер і його брат Арієг та їхні сім'ї, за своїм світоглядом – переконані сіоністи, мужньо воювали в УПА, чудово володіли українською мовою. Абрагам Штерцер лікував як вояків УПА, так і населення, за що був дуже шанований серед українців.

Слід згадати і доктора Самуеля Ноймана, героя УПА. Він був відомим лікарем і лікував всіх, хто в цьому мав потребу. Великий ерудит, що вільно володів багатьма європейськими мовами, добре знав, кому допомагає. Під час Голокосту він був схоплений нацистами і кинутий у гетто, де вже перебувала його мама. Щоб врятуватися від неминучої загибелі і врятувати матір, д-р Самуель таємно передав листа зв’язковим УПА, а Служба безпеки повстанців зуміла вирвати лікаря та його маму з рук нацистів. 3а підробленими документами на псевдо «Максимович» д- р Нейман вступає у лави УПА, де встановлює прямі контакти із начальником штабу – Олексою Гасином. Десятки вояків УПА врятував цей талановитий лікар. Самуель Нойман геройськи загинув у бою з енкаведистами у Чорному лісі разом зі членами штабу УПА в 1945 році. І таких прикладів дуже багато.

Такі факти переконливо спростовують твердження кремлівських пропагандистів та інших антиукраїнських сил проксенофобію та антисемітизм учасників українського визвольного руху.

Боротьба нацистів та УПА

Діяльність УПА можна цілком упевнено вважати складовою боротьби поневолених нацистами народів, яка у роки Другої світової війни набула широкого розмаху у Франції, Югославії, Польщі, Чехословаччині, Албанії, Греції, Бельгії, Данії та інших країнах. При цьому УПА була чи не єдиною в Європі підпільною армією, що не отримувала зовнішньої матеріальної, фінансової чи іншої допомоги, а орієнтувалася лише на підтримку українського населення на територіях, де вона діяла.

ІІІ надзвичайний великий збір ОУН(Б) в серпні 1943 року висунув гасло «боротьби проти імперіалізмів Берліна і Москви». Керівництво ОУН(Б) заборонило командирам загонів УПА і тереновим провідникам ОУН вступати в контакт з окупантами, бо «мости на дорозі до переговорів з німцями попалені». У відповідь на пропозиції пропонувалося завертати нацистів «до переговорів зпровідником С. Бандерою, який ув'язнений в Берліні».

Тим не менш, взимку 1943-1944 років керівництво ОУН і УПА взяло курс на фактичне уникнення боїв з нацистами. Це пояснювалося наближенням лінії фронту. У першій половині липня 1944 року на установчому великому зборі Української Головної Визвольної Ради (УГВР) було заявлено, що «політично зв’язуватися сьогодні з Німеччиною неможливо».

Нацисти робили неодноразові спроби знищити УПА військовими акціями і засобами пропаганди.

Так, зокрема, у липні-серпні 1943 року з метою знищити загони УПА, силами 10 батальйонів мотопіхоти та 10000 німецьких і польських поліцейських під командуванням генерала Еріха фон дем Бах-3алевські було проведено наступ на територію південної Волині, який провалився.

У липні 1943 року було 35 боїв, в серпні - 24, у вересні - 15. Німецькі війська втратили близько 3000 вояків убитими і пораненими, УПА - 1237 убитими і пораненими. Восени 1943 року окупаційна влада провела новий наступ на райони, «заражені націоналістичними бандами», яким командував обергрупенфюрер СС Г. Прюцман.

У жовтні-листопаді 1943 року зафіксовано 47 боїв загонів УПА і близько 125 дрібних боїв місцевих загонів УНС (Українська народна самооборона) з нацистами. У результаті бойових дій останні втратили близько 1500 солдатів, загони УПА - 414 бійців.

У роки німецької окупації, у надзвичайно важких умовах УПА навіть вдалося взяти під свою владу значні території, на які не могла ступити нога нацистів. Так, зокрема, у квітні загони УПА «Північ» звільнили від нацистів містечко Колки та прилеглі до нього території. Навесні 1943 року на звільненому від окупантів терені, що охоплював населені пункти Маневицького, Рожищенського, Ківерцівського районів Волинської області, Радивилівського району Рівненської області (близько 2,5 тисяч квадратних кілометрів), постала Колківська республіка. Її межі в силу військових обставин змінювалися. Це самоврядне утворення стало осередком опору нацистам. Республіка мала ознаки державного утворення - у ній діяли українські органи влади, політично-видавничий осередок, розвивалось українське шкільництво, організовано лікарні, відкрито медичні та аптечні пункти, військову школу, пункти з виробництва продуктів харчування та товарів широкого вжитку. Діяла Служба безпеки та суд. Цей острівець свободи проіснував до 4 листопада 1943 року. Тоді за допомогою регулярних фронтових частин (артилерії, танків та авіації) Колківська республіка була знищена нацистами.

Боротьба комуністичного режими проти УПА

Для знищення УПА більшовики спочатку застосували масові бої й сутички, як, наприклад, у квітні 1944 року триденний бій під Гурбами на Крем'янеччині за участю близько 30 000 вояків та взимку 1944-1945 років у Карпатах. Для знищення УПА радянський уряд кинув навіть кілька дивізій військ НКВС.

Взимку 1945-1946 років у Карпатах було влаштовано велику блокаду з розташуванням військ НКВС у селах з метою не допустити допомоги населення загонам УПА та підпіллю.

Для боротьби з УПА більшовики вербували з місцевого населення так званих «стрибків». НКВС-МВС застосовували також поширення отруєних ліків й інфекційних недуг та інше.

Окремо слід згадати про різні методи провокацій радянських каральних органів. Передусім йдеться про створення фальшивих загонів УПА. У пошуках ефективних методів боротьби НКВС-МВС широко практикували створення «спецгруп» з числа колишніх радянських партизанів та перевербованих вояків УПА, головним завданням яких було вчинення кривавих злочинів проти місцевого населення під виглядом повстанців з метою дискредитації українського підпілля.

Одночасно керівники уряду УРСР та КПУ зверталися із закликом до вояків УПА складати зброю («з повинною») за Ціну помилування.Тих, хто погоджувався, НКВС включало до частин для боротьби з УПА, а згодом їх судили й висилали до концтаборів. Відомі сім таких урядових звернень, останнє датоване 30 грудня 1949 року. Про дії підпілля, включно з місцевими зверненнями, повідомляла радянська преса до середини 1950-х років.

Одним із способів ліквідації українського визвольного руху були масові депортації цивільного населення, прихильного до УПА (родини повстанців, співчуваючі тощо). Ці заходи регулювалися відповідними нормативними актами радянської влади: 31 березня 1944 року було віддано розпорядження № 7129 про виселення «членов семей оуновцев». За своєю сутністю депортації 1944-1953 років не відрізнялися від депортацій 1939-1941 років, окрім тієї особливості, що у 1939-1941 роках виселяли осіб, чия участь в антирадянському русі була так чи інакше доведена. У 1944-1953 роках виселяли всіх, хто навіть найменшою мірою міг бути причетний до визвольного руху.

Найбільша депортація населення відбулася у жовтні 1947 року. Вона увійшла в історію під кодовою назвою операція «Захід». Планувалася вона ще в квітні цього ж року. 10 вересня 1947 року Рада Міністрів СРСР ухвалила указ «Про виселення із західних областей УРСР до областей: Карагандинської, Архангельської, Вологодської, Кемеровської, Кіровської, Молотовської, Свердловської, Тюменської, Челябінської та Читинської членів родин «оунівців» і активних бандитів, заарештованих та вбитих у боях». Операція розпочалася о шостій ранку 21 жовтня. Протягом доби виселили 26644 родини, загалом 76192 осіб: 18866 чоловіків, 35152 жінки та 22174 дитини. Майно, що належало виселеним, було конфісковано та передано колгоспам. На всіх депортованих чекали каторжні роботи в копальнях і колгоспах Сибіру.

Трагічною датою в історії УПА стала смерть головного Командира Романа Шухевича-Чупринки, який загинув у бою 5 березня 1950 року. Завдяки проникненню у підпільну мережу радянським органам вдалося ліквідувати у 1951-1952 роках авторитетних керівників повстанського руху – Р. Кравчука, І. Литвинчука, П. Федуна. 23 травня 1954 року був схоплений останній головнокомандувач УПА Василь Кук.

Значні людські втрати, виснаження призвели до остаточного послаблення й ліквідації повстанського руху. Проте обмежені дії УПА і підпілля на території у межах сучасної України тривали щонайменше до 1953 року, а за радянськими джерелами - до 1956 року. Є також відомості, що останній бій підрозділу УПА з підрозділом МВС відбувся 1961 року.

Окремо слід відзначити дії керівництва соціалістичної Польщі проти УПА. Так, для боротьби з українськими повстанцями польський уряд створив навесні 1946 року оперативну групу «Ряшів». У квітні 1947 року було створено оперативну групу «Вісла» під командуванням генерала С.Моссора, що мала знищити УПА на Закерзонні. Водночас польський уряд домовився з урядом СРСР про спільний наступ на УПА.

Непоправимого удару повстанському рухові на Закерзонні завдала операція «Вісла», яка почалася 28 квітня і тривала до жовтня 1947 року. За цей час фактично все українське населення було виселено зі своїх етнічних земель в основному у північні воєводства Польщі.

У важких багатомісячних боях УПА й збройне підпілля зазнали важких людських втрат або були розбиті й розпорошені. З літа 1947 року УПА почала залишати Закерзоння: одні пішли в УРСР, інші до Західної Німеччини й Австрії. Невеликі групи діяли на опустілому Закерзонні (т. зв. «дикому полі») ще до осені 1953 року.

ІСТОРИЧНІ ДОКУМЕНТИ

Присяга вояка Української Повстанчої Армії

Універсал Української Головної Визвольної Ради

Відозва Головного Командира до УПА. Постанова Української Головної Визвольної Ради про визнання дня 14-го жовтня 1942 р. днем постання Української Повстанчої Армії (УПА) та про встановлення цього дня святковим днем УПА

Заява Головного Командування Української Повстанської Армії

Як і на початку минулого століття, в української незалежності нині той же ворог – імперська Росія, яка діє методами, подібними до московсько-більшовицьких методів столітньої давності. Але перемога обов’язково буде за нами, і запорукою цього є відроджене та боєздатне українське військо, а також підтримка нашої держави міжнародною спільнотою.

20 жовтня 2017 року о 15:00 у приміщенні актової зали виконавчого комітету Ірпінської міської ради (м.Ірпінь, вул. Шевченка, 2-а) відбудуться публічні обговорення опублікованого в газеті «Ірпінський вісник» від 1 вересня 2017 року №35 оголошення про наміри отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря товариством з обмеженою відповідальністю «ВНГ «Стандарт», розташованого за адресою: Київська обл., м.Ірпінь, вул. М.Стельмаха, 9-А.

Запрошуємо територіальну громаду Ірпеня до обговорення даного питання.

З 1 вересня 2016 року в м. Ірпінь Київської області розпочав свою роботу відділ «Ірпінське бюро правової допомоги» Вишневського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Відділ «Ірпінське бюро правової допомоги» надає безоплатну правовому допомогу мешканцям м. Ірпінь, м. Буча, селище Гостомель, селище Ворзель, селище Коцюбинське Київської області.

Ірпінське бюро правової допомоги надає первинну правову допомогу, яка включає в себе: надання правової інформації, надання консультацій, роз’яснень з правових питань, складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги. Первинна правова допомога надається всім громадянам, які звернулися до Бюро.

Починаючи з 01 січня 2017 року Ірпінським бюро правової допомоги було надано 755 консультацій та роз’яснень мешканцям міста з правових питань, забезпечено надання вторинної правової допомоги 54 громадянам України, в тому числі працівниками Бюро 15 особам, здійснено 35 виїзних прийомів населення у державних установах та селищних радах, проведено 35 правопросвітницьких заходів.

Вторинна правова допомога передбачає захист, здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;складення документів процесуального характеру.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» право на вторинну безоплатну правову допомогу мають такі категорії осіб:

1) особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення;

2) інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;

3) діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів;

4) внутрішньо переміщені особи - на всі види правових послуг;

5) громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб;

5) особи, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";

6) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань;

6,1) особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

7) особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

8) особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку;

9) особи, реабілітовані відповідно до законодавства України,

Адвокати на безоплатній основі представлятимуть інтереси осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування тощо.

Громадяни можуть звертатися до відділу «Ірпінське бюро правової допомоги» за адресою: вул. Шевченка, 2-а, місто Ірпінь, Київської області (приміщення ЦНАП).

Телефони: (04597)6-04-07, (04597)6-10-85.

Електронна пошта: irpinske@kyiv.legalaid.gov.ua

Вебсайт: http://kyivreg.legalaid.gov.ua\ua\biuro-irpin

Графік роботи:

ПН – ЧТ з 8.00 – 16.00, вихідні дні: субота, неділя.

11 жовтня для учасників АТО була представлена Дорожня карта розвитку малого та середнього підприємництва. Про це розповів начальник управління інфраструктурного розвитку, інвестицій та житлово-комунального господарства Андрій Літвинов.

«Ірпінь, як завжди, виривається вперед та є локомотивом для багатьох міст України. Уже пройшла презентація нашої Дорожньої карти розвитку малого та середнього підприємництва для учасників АТО. Була проведена величезна робота результатом якої є конкретний план дій по розвитку та підтримці підприємницької діяльності учасників АТО в регіоні, частину цього плану ми вже виконали (наприклад, конкурс StartUp Irpin), частину виконуємо, частину запланували на найближчий час», – зазначив Андрій Літвинов.

За словами начальника управління, дана дорожня карта від USAID буде випущена у вигляді методичного посібника для всіх українських міст.

Нагадаємо, нещодавно громадська організація «Ірпінська міська спілка ветеранів та інвалідів антитерористичної операції» стала переможцем конкурсу Дорожніх карт розвитку малого та середнього підприємництва (МСП). Результатом проекту стала не тільки розробка Дорожньої карти, а й створення умов для кращого інформування учасників АТО про діяльність та плани міської влади щодо розвитку підприємництва в регіоні, підвищення конкурентоспроможності на ринку учасників АТО шляхом активного діалогу між владою громадою і створення сприятливих умов для відкриття і розвитку ними власної справи.

Новини

Анонси

Звіт за 100 днів

Петиції

Громадський бюджет

Звіт за 2 роки

Секретар ради інформує

СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ірпінського регіону на період до 2020 року

СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ірпінського регіону на період до 2020 року


Протидія торгівлі людьми

Розпорядження по очищеннюГромадська рада



Молодіжна громадська рада

ПАМ'ЯТАЄМО полеглих за Україну

Інформація, що може бути корисною під час подорожі за кордон:

Довідки:


Законодавство у сфері протидії людьми:

Порядок взаємодії субєктів з надання допомоги потерпілим та постраждалим від торгівлі людьми (постанова КМУ №783 від 22.08.2012 року)

Посібники та інформаційні матеріали:

 

1 листопада 2014 року розпочато реалізацію проекту «Поширення Національного механізму взаємодії суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, в Україні» за підтримки Організації безпеки та співробітництва у Європі Координатора проектів ОБСЄ в Україні, уряду Канади, Міністерства соціальної політики України. Головним виконавчим партнером є громадська організація «Фундація «Гармонізоване суспільство».

Загальною метою та завданням проекту є посилення спроможності органів державної влади та громадських організацій, які працюють у сфері протидії торгівлі людьми, надавати відповідну допомогу жертвам торгівлі людьми.

Проект також передбачає підвищити обізнаність населення через проведення Інформаційної кампанії щодо існуючого Національного механізму взаємодії у наданні допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми.

 

Локації проектів

Міське радіо

Календар подій

Ірпінський вісник