Субота, 28 березня 2020 |

Новини

В Україні триває всеукраїнська акція «Герой – рятівник року». Мета акції привернення особливої уваги всіх верств населення України до нелегкої, але почесної, мужньої та героїчної професії рятувальника, піднесення на вершину людської поваги його особистості, як одного з найбільш гідних представників нашого суспільства, сприяння формуванню довіри громадян держави до Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, виховання молоді на прикладі героїчних вчинків наших співвітчизників. Всеукраїнська акція «Герой – рятівник року» передбачає виявлення непересічних особистостей, які проявили мужність та героїзм під час рятування людей, майна, ліквідації пожеж, аварій, надзвичайних ситуацій, стихійного лиха. Донесення до широкого загалу фактів та обставин їх героїчних вчинків, визначення найкращих серед кращих, і як кульмінація – проведення урочистої церемонії нагородження переможців.

Якщо Ви стали свідком випадку, коли під час пожежі чи будь-якої іншої надзвичайної ситуації людина проявила мужність та героїзм при порятунку життя іншого громадянина, телефонуйте за номером у м. Ірпінь 95-140, 92-501, або повідомте за адресою: 08200, м. Ірпінь, вул. Натана Рибака 2а Ірпінський міський відділ ГУ ДСНС України у Київській області.

27 липня 2015 року о 04 год. 30 хв. до 36-ДПРЧ м. Ірпінь надійшло повідомлення про загорання приватного гаража в смт. Гостомель по вул. Мирна, 14. На місце виклику негайно було направлено відділення 53-го Державного пожежно-рятувального поста смт. Гостомель.

Після прибуття на місце події було встановлено, що внаслідок вибуху газового балона легкового автомобіля Daewoo Lanos, який знаходився в гаражі, було частково охоплено два поруч розташованих гаража. Тому, на підмогу 53-ДПРП було направлено відділення 35-ДПРЧ м. Буча та 36-ДПРЧ м. Ірпінь. Завдяки злагодженим та оперативним діям рятувальників «вогняну стихію» здолали за одну годину (ліквідовано пожежу о 5 год. 32 хв.).

У результаті вищезазначеної події вогнем знищено приватний гараж по всій площі 28 м2 та легковий автомобіль Daewoo Lanos, який знаходився в цьому гаражі. Також внаслідок пожежі було частково пошкоджено два поруч розташованих гаража. Потерпілих та загиблих у наслідок пожежі немає.

Причина пожежі на даний час встановлюється. На даний час, слідство по даному факту здійснює Ірпінський міський відділ ГУ МВС України у Київській області.

Верховною Радою України 28 грудня 2014 прийнято Закон України №76 – VІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», яким внесено до окремих Законів України зміни, гідно з якими з 1 липня 2015 року пільги надаються окремим категоріям пільговиків. Якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільги (у 2015 році – 1710 гривень).

Зазначена форма застосовуватиметься при наданні пільг з оплати житлово-комунальних послуг, послуг зв’язку, на придбання твердого палива, скрапленого газу.

При цьому, залишається незмінним порядок надання пільг для інвалідів війни, учасників бойових дій, «чорнобильців» 1 та 2 категорій, ветеранів військової служби та органів МВС, їх вдів, реабілітованих осіб, інвалідів військової служби.

На виконання вищезазначеного Закону Урядом постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389 затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї.

Отже, щоб отримати пільги з 1 липня 2015 року, громадянин повинен подати декларацію про доходи сім»ї пільговика не пізніше вересня поточного року.

Зважаючи на вищевикладене, Ірпінське управління праці та соціального захисту населення до 25 вересня 2015 року закінчить формувати списки осіб, які мають право на пільги та мають передати їх підприємствам – надавачам послуг для здійснення перерахунку пільг з 1 липня поточного року.

Ірпінська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області інформує, що відповідно до вимог ст. 296 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці, платники єдиного податку ведуть книгу обліку доходів. Форму та порядок заповнення книги затверджено  наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 р. за № 579.

Даним наказом встановлено дві форми книги обліку. Тож платники єдиного податку першої та другої груп, а також третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, щоденно за підсумками робочого дня відображають лише суми отриманих доходів. Ті ж платники єдиного податку, які є платниками ПДВ ведуть книгу обліку доходів та витрат. Обидві форми книги ведуться за вибором платника податку в паперовому або в електронному вигляді.

Книга зберігається у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис. Дані книг заповнюються у гривнях з копійками та в подальшому використовуються платниками податку для заповнення податкової декларації.

Ірпінська ОДПІ

З кінця лютого тривають ремонтні роботи у Центральній міській бібліотеці Ірпеня. Окрім капітального ремонту, тут планують зробити літературну кав’ярню, яка об’єднуватиме митців нашого міста. Незабаром бібліотека святкуватиме своє 70-річчя, до якого і планують урочисте відкриття.

«Ми раді, що сьогодні так бурно розвивається Ірпінь. Наводиться порядок і краса в усьому місті. Ще більше радіємо, що і наш заклад потрапив у перелік об’єктів, які відремонтують, – розповідає Олена Циганенко, директор Центральної міської бібліотеки. – Тепер бібліотека, коли ми втілимо все те, що запланували, стане однією з кращих в області, а може, й в Україні».

 

Довідка: У 1945 році відкрили бібліотеку Києво-Святошинського району, яка одночасно була бібліотекою Ірпеня. Розмістилася вона при Будинку культури у 2-ох кімнатах площею 25м2. Перші бібліотекарі – Толпигіна К., Коваль Н., Біба Н., Мучуговська К. У 1952 році на посаду завідуючої бібліотекаря прийшла Синиціна Наталія Олександрівна, яка понад 45 років(1954-1994 рр.) працювала в ірпінській бібліотеці на посаді завідуючої, пізніше – директором. Отримала звання Почесний громадянин міста Ірпеня.

У 1961 році бібліотека переїхала в нове приміщення площею 75м2 у центр міста на вулицю Леніна. Пізніше був добудований читальний зал, площа бібліотеки збільшилась до 150м2. У 1965 році бібліотека перейменована в ірпінську міську бібліотеку для дорослих. У 1983 році Центральна бібліотека отримала нове приміщення, де вона є зараз, загальною площею 1300м2. Сюди ж була перенесена і центральна міська бібліотека для дітей.

У 1983 році директором бібліотеки у зв`язку з виходом Синиціною на пенсію була призначена Олена Єгорівна Циганенко. Вона з 1977 працювала в Ірпінській центральній міській бібліотеці на посаді завідуючої відділом комплектування та обробки літератури.

20 травня ц.р. народними депутатами України Гройсманом В.Б., Денісовою Л.Л., Папієв М.М. в порядку права законодавчої ініціативи внесено на розгляд Верховної Ради України проект Трудового кодексу України (доопрацьований, реєстр. № 1658).

Зазначений проект Трудового кодексу України визначає основні засади і механізми реалізації передбачених Конституцією України трудових прав і гарантій працівників, створення належних умов праці та забезпечення захисту інтересів працівників і роботодавців в умовах ринкової економіки.

Комплексний підхід до вирішення соціально-трудових питань, кодифікація і уніфікація законодавчих актів з питань праці та інкорпорація їх норм до проекту є характерною особливістю законопроекту.

Загалом, місія нового Трудового кодексу полягає не у посиленні регулювання трудових відносин, а у полегшенні цього процесу та спрощенні процесів наймання і використання трудових ресурсів.

Наприклад, проектом Трудового кодексу запропоновано норму щодо самостійного планування працівниками свого робочого часу за умови дотримання строків виконання робіт. Це, звичайно, стосується лише окремих категорій працюючих, насамперед, наукових та науково-педагогічних працівників. Проте з часом застосування цієї норми буде розширюватися та у перспективі стане дієвим інструментом, вигідним як для працівника (отримає більше вільного часу для зайняття іншим видом зайнятості), так і для роботодавця (зменшення ресурсів на адміністрування).

Проектом також детально регламентується питання виконання працівником роботи вдома. На наш погляд, це перспективна норма, оскільки дасть можливість зекономити час та витрати працівника на проїзд до місця роботи, а роботодавцю – не витрачати додаткові ресурси на облаштування додаткового робочого місця.

Він покликаний деталізувати нові правила гри, тобто відносини між роботодавцем та найманим працівником, а також посилити роль інституційних механізмів, таких як соціальний діалог.

Слід зазначити, що ця редакція проекту Трудового кодексу України містить ще ряд новацій, які матимуть позитивний вплив в питаннях регулювання трудових відносин. Зокрема:

збільшення тривалості щорічної основної відпустки з 24 до 28 днів, що передбачено Європейською соціальною хартією (переглянутою);

забезпечення здійснення більш відкритої та прозорої політики при прийнятті актів законодавства про працю, зокрема передбачається, що усі норми про працю є публічними та підлягають оприлюдненню. Крім того проектом Трудового кодексу передбачається, що під час оприлюднення нових норм законодавства про працю одночасно мають бути оприлюднені також норми законодавства про працю, визначені документами вищого рівня, із яких вони витікають;

визначається понятійний апарат трудового законодавства, що є вкрай життєво-важливим для такого Кодексу;  

врегульовано проблемні питання трудових відносин тимчасових працівників. Зокрема, скорочено до трьох календарних днів термін попередження про звільнення за власним бажанням працівника, з яким укладено трудовий договір строком до двох місяців. Сьогодні такий працівник повинен відпрацювати 2 тижні;  

визначається порядок розірвання трудового договору з неповнолітнім працівником на вимогу його батьків або осіб, які їх замінюють, чи відповідних органів. Зокрема передбачається, що батьки неповнолітнього працівника або особи, які їх замінюють, а також відповідні державні органи чи органи місцевого самоврядування мають право вимагати припинення трудових відносин з неповнолітнім працівником, якщо така робота загрожує його здоров’ю або не відповідає його інтересам;

визначається порядок припинення трудових відносин у разі смерті роботодавця ‑ фізичної особи, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим. Це питання на сьогодні взагалі не врегульовано;

регламентуються повноваження державних інспекторів праці з урахуванням вимог, визначених законодавством ЄС, що не дозволить роботодавцю уникнути відповідальності за порушення трудових прав працівників;

встановлюються додаткові гарантії для вагітних жінок, зокрема, за ними зберігається середній заробіток за час проходження медичного огляду, пов'язаного з вагітністю;

встановлюються норми щодо права на репатріацію працівників. Репатріація – це повернення працівника, який знаходиться поза межами України у відрядженні, для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних, будівельних робіт чи робіт, виконуваних вахтовим методом, або навчання з відривом від виробництва, працівника – члена екіпажу морського, річкового, повітряного судна чи поїзної бригади, працівника, зайнятого на міжнародних перевезеннях автомобільним транспортом, до його постійного місця проживання чи до місця укладення з ним трудового договору для відпочинку (відпустки), продовження виконання трудових обов’язків чи звільнення.

Зокрема, передбачається, що працівники користуються правом на репатріацію у випадках: закінчення строку трудового договору або трудового договору на конкретний рейс, що закінчився за кордоном; захворювання чи отримання травм, чи з інших причин, підтверджених медичним висновком; катастрофи транспортного засобу, на якому працював працівник; коли власник транспортного засобу не може далі виконувати свої зобов’язання роботодавця з причин банкрутства, продажу транспортного засобу, зміни реєстрації чи арешту транспортного засобу чи з інших аналогічних причин; коли транспортний засіб без згоди працівника направляється в зону військових дій.

Репатріація працівника має бути організована роботодавцем, а у разі неможливості забезпечення її роботодавцем – компетентним органом влади, визначеним Кабінетом Міністрів України, з наступним відшкодуванням витрат за рахунок роботодавця.

Така законодавча ініціатива продиктована необхідністю побудови відкритого суспільства та економіки, вступом України до СОТ та ЄС.

Трудовий кодекс містить положення про недопущення дискримінації у сфері праці, що відповідає нормам Директиви Ради 2000/43/ЄС від 29.06.2000 щодо імплементації принципу рівності між особами незалежно від расової чи етнічної приналежності та Директиви Ради 2000/78/ЄС від 27.11.2000.

Реалізація цих положень створить законодавчі передумови щодо захисту від дискримінації. На практиці це дає можливість застосовувати санкції та відповідальність за порушення цієї норми.        

Одним із нововведень Трудового кодексу є визначення професійної (службової) кар’єри та засобів її здійснення, що спонукатимуть працівників більш відповідально виконувати свої обов’язки, а роботодавця - до створення належних умов і рівних прав працівникам для їх професійного росту чи просування (підвищення) по службі.

При цьому перерва в роботі, яка виникла через сімейні обов’язки (догляд за дітьми, хворими родичами) або певні обставини, пов’язані зі станом здоров’я, не може бути перешкодою для кар’єрного зростання.

Новий Трудовий кодекс врегульовує сферу державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства. В свою чергу нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства не підміняє встановленої законодавством процедури розв’язання індивідуальних чи колективних трудових спорів. Він визначає завдання інспекції праці, повноваження інспекторів, їх права та службові обов’язки. Органи державного контролю будуть здійснювати облік підконтрольних їм об’єктів та збиратимуть інформацію про дотримання роботодавцями трудового законодавства.

Крім того, проект містить норми, які посилюють трудові гарантії працівників. Зміст цих норм полягає у тому, що у разі якщо норми актів законодавства припускають неоднозначне трактування прав та обов'язків працівника і роботодавця, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь і працівника, і роботодавця, рішення приймається на користь працівника.

Необхідно зазначити, що цей перелік нововведень не є вичерпним і можна ще довго розповідати про всій його новації.

Сьогодні в засобах масової інформації поширюється хвиля критики щодо доцільності прийняття проекту Трудового кодексу України. Дехто пропонує залишити чинний Кодекс законів про працю України.

Необхідність прийняття Трудового кодексу України зумовлена докорінними змінами всієї системи суспільних відносин. Україна будує відкриту економіку і є частиною європейської та світової спільноти.

Чинний Кодекс законів про працю України був прийнятий ще у 1971 році, і незважаючи на численні зміни, які внесені до нього, вже застарів та не відповідає сучасним економічним умовам. Тому і не виконується більшістю роботодавців. Дієві механізми впливу на таких роботодавців майже відсутні. Тому це не задовольняє в першу чергу працюючих та їх представників - профспілки, а також потенційних інвесторів (роботодавців), які цінують свій імідж соціально відповідального бізнесу.

Тому цей Кодекс має бути оновлено з урахуванням змін у суспільному розвитку нашої держави, а також з урахуванням економічних реалій.

Останнім часом у засобах масової інформації лунає критика щодо редакції проекту Трудового кодексу, яка потребує спростування.

Зокрема зазначається, що проект Трудового кодексу України містить норми щодо права роботодавця збирати інформацію на своїх працівників без їх згоди, а також звільняти працівників у випадку їх участі у страйку, що визнаний судом незаконним.

Це не відповідає дійсності. Жодна норма проекту Трудового кодексу України не передбачає таких прав роботодавця. Навпаки одним з основних обов’язків роботодавця, закріплених статтею 25 законопроекту є повага честі, гідності та інших особистих прав працівника.

Щодо твердження, що укладання колективного договору є обов’язковим при діючому законодавстві зазначаємо, що законодавство про працю не містить жодних норм щодо обов’язковості укладення колективного договору, що узгоджується із нормами міжнародного законодавства, яким передбачено ведення колективних переговорів на добровільних засадах, а саме:

статті 4 Конвенції МОП № 98 про застосування принципів права на організацію і ведення колективних переговорів: „Там, де це потрібно, вживають заходів, що відповідають умовам країни, з метою заохочення й сприяння повному розвиткові й використанню процедури ведення переговорів на добровільних засадах між роботодавцями чи організаціями роботодавців, з одного боку, та організаціями працівників, з другого боку, з метою регулювання умов праці шляхом укладення колективних договорів”;

статті 8 Конвенції МОП 154 про сприяння колективним переговорам: „Заходи, вживані з метою сприяння колективним переговорам, мають розроблятися чи застосовуватися таким чином, щоб не обмежувати свободи колективних переговорів.”;

статті 6 Європейської соціальної хартії (переглянутої): „Сторони зобов'язуються: „Сприяти, коли це необхідно і доцільно, створенню механізму переговорів на добровільній основі між роботодавцями або організаціями роботодавців та організаціями працівників з метою регулювання умов праці за допомогою колективних договорів”.

Запровадження норм щодо обов'язковості укладення колективного договору суперечитиме зазначеним нормам, та не узгоджуватиметься зі стратегією інтеграції України до Європейського Союзу.

Стосовно твердження, що введення роботодавцем ненормованого робочого дня та чергування працівників призведе до зловживання роботодавцем.

Чинне законодавство вже регулює залучення працівників до чергування, що регулюється постановою Секретаріату ВЦРПС від 02.04.1954 № 233 „Про чергування на підприємствах і в установах”, яка діє в Україні відповідно до постанови Верховної Ради України „Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу СРСР” від 12.09.1991 № 1545 в частині, яка не врегульована законодавством України. При цьому механізм залучення працівників до чергування, передбачений проектом Трудового кодексу по суті не змінився. Критики законопроекту навмисно маніпулюють фактами. Проектом Трудового кодексу залучення працівників до щотижневого чергування (до 4 годин) не передбачено. Частиною першою статті 137 проекту Трудового кодексу передбачено, що працівник може бути залучений до чергування не частіше, ніж один раз на місяць.

Щодо умов застосування ненормованого робочого часу зазначаємо, що чинне законодавство не містить такого визначення. Разом з тим, відповідно до пункту 2 статті 8 Закону України „Про відпустки” працівникам з ненормованим робочим днем надається щорічна додаткова відпустка тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день встановлюється колективним договором по кожному виду робіт, професій та посад чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. Список професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначається колективним договором.

Частиною третьою статті 153 проекту Трудового кодексу передбачено, що списки працівників, які працюють на умовах ненормованого робочого часу, встановлюватимуться колективним договором або нормативним актом роботодавця після проведення консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Мінсоцполітики пропонуватиме, щоб цей акта роботодавця обов’язково погоджувався з такими представниками працівників.               

В той же час окремі норми цього проекту акта є суперечливими та потребують безумовного доопрацювання. Ми вже сьогодні це бачимо і будемо наполягати щодо їх уточнення.

Зокрема, деякі норми необхідно привести у відповідність до міжнародно-правових документів з питань праці, що є обов’язковими для України, а також актів Європейського Союзу. Зокрема, проект Трудового кодексу має містити норми щодо обов’язкових умов письмового трудового договору європейського зразка, удосконалену систему організації оплати праці, порядок продовження повноважень профспілок та дії колективного договору, в разі злиття, приєднання, поділу або перетворення юридичної особи тощо.

Крім того, у проекті Трудового кодексу необхідно передбачити порядок погодження локальних актів роботодавця з представниками профспілкових організацій, норми щодо недопущення дискримінації за будь-якою ознакою, норми щодо покладення на роботодавця тягару доказу про проступок працівника, механізм регулювання трудових відносин: домашніх працівників; працівників - керівників підприємств, установ, організацій; інформування роботодавцем працівників про наміри злиття, приєднання, поділу або перетворення юридичної особи у якій вони працюють; повідомлення працівників, що виконують тимчасову роботу, про наявність вакансій та можливості постійної роботи та інші.

Зазначаємо, що всі ці питання діючим законодавством про працю також не врегульовані.

Тому радимо кожному хто сьогодні огульно критикує новий проект Трудового кодексу, не полінуватися і самому уважно його прочитати. Впевнені, що більшість звинувачень, що лунають з цього приводу, відпадуть самі собою, а ті сумніви що залишатимуться, безумовно потребуватимуть додаткових обговорень та можливих уточнень. Мінсоцполітики готове взяти на себе зобов’язання уточнення таких норм.    

Відповідно до рішення Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення від 13.05.2015 (протокол № 147) у Комітеті створено робочу групу щодо напрацювання удосконаленої редакції проекту Трудового кодексу України, до якої включено, зокрема представників сторін соціального діалогу та Мінсоцполітики.

Мінсоцполітики вже напрацьовано ряд пропозицій для включення до проекту Трудового кодексу України.

“Прийняття проекту Трудового кодексу є пріоритетним завданням Кабінету Міністрів України та Парламентської   Коаліції”, - про це заявив Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк на засіданні колегії Мінсоцполітики 20 липня цього року.

Днями відбулося публічне підписання Меморандуму про співпрацю та взаємодію між Державною службою зайнятості, Фондом соціального захисту інвалідів, Державною службою України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, Українським товариством глухих, Українським товариством сліпих та Всеукраїнською організацією інвалідів «Союз організацій інвалідів».

Вперше в Україні державні установи та громадські організації об’єднали зусилля для вирішення одного з найгостріших соціальних питань – безперешкодного працевлаштування та інтеграції інвалідів та учасників антитерористичної операції в суспільство, у тому числі фінансового забезпечення активних програм їхньої підтримки.

У підписанні Меморандуму взяли участь Голова Державної служби зайнятості Ярослав Кашуба, Голова Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції Артур Дерев’янко, заступник директора Фонду соціального захисту інвалідів Любов Ріяко, заступник голови Центрального правління Українського товариства глухих Ірина Чепчина, заступник голови Центрального правління Українського товариства сліпих Олександр Осадчий, Голова Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів» Василь Назаренко.

Меморандум про співпрацю та взаємодію передбачає надання комплексу соціальних послуг учасникам антитерористичної операції та особам з інвалідністю за участю сторін, що підписали меморандум. Це інформаційно-консультаційні та профорієнтаційні заходи, професійне навчання, сприяння в організації власної справи, працевлаштування тощо.

Зокрема йдеться про професійне навчання службою зайнятості осіб з інвалідністю з подальшим їх працевлаштуванням на спеціальні робочі місця, створені за сприяння Фонду соціального захисту інвалідів. Роботодавці також отримають можливість навчати учасників АТО, які не є безробітними, за затребуваними на ринку праці робітничими професіями та спеціальностями на базі центрів професійно-технічної освіти (ЦПТО) державної служби зайнятості за кошти Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції.

«Об’єднання зусиль і, головне, фінансових ресурсів сприятиме розширенню можливостей учасників АТО, які стали інвалідами, або просто людям з інвалідністю отримати додаткові засоби для досягнення ефективної зайнятості. Ми об’єдналися для створення дієвого механізму взаємодії»,– зауважив Ярослав Кашуба.

Крім того, сторони, що підписали меморандум, ставлять на меті удосконалення нормативно-правових актів щодо забезпечення безперешкодного працевлаштування та інтеграції інвалідів та учасників антитерористичної операції в суспільство.

Сторони також об’єднають зусилля в здійсненні просвітницької та інформаційно-роз’яснювальної діяльності у суспільстві щодо рівних прав та можливостей інвалідів та учасників антитерористичної операції у сфері зайнятості та суспільному житті.

У Київській області учасники АТО та члени їх сімей зможуть написати заяву на безкоштовне отримання земельної ділянки у спеціально створеному для цього консультаційному центрі.

З цією метою, землевпорядники обладнали у Головному управлінні Держгеокадастру приміщення з комфортними умовами та необхідною документальною базою.

У обласному Держгеокадастрі сформували спеціальну робочу групу, яка буде вести прийом військовослужбовців та надавати консультації з земельних питань. До її складу увійшли працівники управління та вже демобілізовані учасники АТО.

Військові матимуть можливість в цьому ж приміщенні ознайомитись з каталогом та картографічними матеріалами із переліком вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Інформація доступна по території всього Київського регіону. Завдяки нововведенню учасники АТО можуть досить швидко та в зручних умовах вибрати земельну ділянку і подати документи на її оформлення.

Землевпорядники наголошують, що учасники АТО приїжджають у відпустку чи на ротацію на досить короткий період, після чого знову повертаються на передову. За цей короткий термін їм потрібно встигнути оформити необхідні документи. Тому, Головне управління Держгеокадастру Київщини вирішило вести прийом цих громадян окремо, а не по загальній черзі. Фахівці земельної служби впевнені, що створення консультаційного центру суттєво покращить якість надання адміністративних послуг для захисників Вітчизни.

Довідка

З початку запровадження ініціативи про безкоштовне забезпечення учасників АТО земельними ділянками у Київській області учасники АТО подали 4 198 заяв на отримання земельних ділянок. Землевпорядники надали військовослужбовцям 3 078дозволів на розробку проектів землеустрою. На сьогодні 202 військових вже отримали свідоцтва про право власності на землю. Інші документи знаходяться у стадії розгляду.

Облік та надання адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО.

На сьогодні, за продовженням виплати соціальних допомог у зв’язку із вимушеним переїздом із АР Крим, Донецької і Луганської областей звернулись – 3349 осіб. Надано допомогу – 3160 особам з яких:

- призначено допомоги – 3102 особам (в тому числі виплачено допомогу 3055 особам, 47 – у серпні);

- триває призначення – 57 особам.

- виїхали до інших регіонів, відмовлено у призначенні – 189 осіб.

Із загальної кількості звернень:

- АР Крим, звернулись – 129 осіб, надано допомогу – 121 особі, з яких: призначено допомоги – 120 особам (в тому числі виплачено допомогу 120 особам), триває призначення – 1 особі; виїхали до інших регіонів, відмовлено у призначенні – 8 особам.

- Донецька область, звернулись – 1929 осіб, надано допомогу – 1816 особам, з яких: призначено допомоги – 1778 особам (в тому числі виплачено допомогу 1740 особам, 38 – у серпні), триває призначення – 38 особам, виїхали до інших регіонів, відмовлено у призначенні – 113 особам.

Луганська область, звернулись – 1291 особа, надано допомогу – 1223 особам, з яких: призначено допомоги – 1204 особам (в тому числі виплачено допомогу 1195 особам, 9 – у серпні), триває призначення – 19 особам, виїхали до інших регіонів, відмовлено у призначенні – 68 осіб.

Станом на 24.07.2015 відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 та № 509 управліннями соціального захисту населення зареєстровано та внесено до Єдиної інформаційної бази даних про взяття на облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції 42642 особи або 28975 сімей, у т.ч. 15589 пенсіонерів та 9698 дітей.

За призначенням щомісячної адресної допомоги звернулося 26597 сімей, з яких вперше звернулися – 19628, за продовженням виплати – 6969 сімей.

Призначено допомогу 25591 сім’ї, до складу яких входять 9620 працездатних осіб.

Інших виплат вказаній категорії громадян через органи соціального захисту населення чинним законодавством не передбачено.

Станом на 24.07.2015 року до будинків-інтернатів області влаштовано 8 осіб, з числа внутрішньо переміщених осіб.

За наявною в департаменті соціального захисту населення інформацією станом на 23.07.2015 за відновленням втрачених документів до органів державної міграційної служби звернулося 963 особи, яким надана відповідна допомога.

До шкіл влаштовано 4048 дітей, до дитячих садочків – 1395 дітей, до ВНЗ – 294 студенти.

Призначено (переведено) пенсій 18127 особам.

За працевлаштуванням звернулося 1927 осіб, з них 474 - працевлаштовано, 115 – направлено на громадські роботи, 74 - проходили профнавчання та 1453 – перебувають на обліку.

За медичною допомогою звернулося 19223 особи – 12058 дорослих та 7165 дітей, госпіталізовано – 2413 дорослий та 1479 дітей, взято на облік: 5091 дорослих та 3997 дітей, народилося 425 дітей.

Центр підготовки та підвищення кваліфікації Київської облдержадміністрації запрошує 3 серпня 2015 року до участі у Відкритій Дискусії “Регіональний економічний розвиток: до підприємництва через розвиток лідерства” за участі провідних експертів Королівства Нідерландів — професора, д-ра Адріана Боргрева та керівника міжнародних проектів Фонду навчальної діяльності Східної Європи, спрямованої на демократизацію і політичний розвиток у Східній Європі Жака Базена.

Захід відбудеться 03 серпня 2015 року.

Запрошуються всі зацікавлені в темі регіонального економічного розвитку, підприємництва та лідерства!

Як пройти шлях від локального лідерства до економічного розвитку регіону?

Як в теперішніх умовах сприяти розвитку підприємництва та будувати конкурентоспроможну регіональну економіку?

Як спрогнозувати можливі проблеми і як їх можна уникнути?

На ці та інші питання знайдемо відповідь разом із досвідченими експертами!

Адреса: м. Київ, пл. Лесі Українки, 1, мала сесійна зала Київської обласної ради (2-й поверх)

Початок заходу: 13:45

Початок реєстрації: 13:00

Участь є безкоштовною!

У зв'язку з дією системи перепусток на територію адміністрації та обмеженою кількістю місць у залі попередня реєстрація є обов'язковою!

Прохання реєструватися до 1 серпня 2015 року (включно) за посиланням:

https://docs.google.com/forms/d/10hroA5nhl1Er3Yd_8I8L04jK51wBct53OPQ8r9ll594/viewform

Мова заходу: англійська (з послідовним перекладом).

За більш детальною інформацією звертайтеся за телефонами:

0633482075

0991271298

або на е-мейл: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Контактна особа: Цесаренко Юлія

Захід в соціальних мережах:

https://www.facebook.com/events/1472066496442727

Слідкуйте за новинами Центру у Facebook: https://www.facebook.com/kyivtrainingcenter

Професор д-р Адріан Боргрев

Жак Базен

Новини

Анонси

 

pay-oplata

brandbook

zovn reklama

Петиції

Громадський бюджет

Звіт за 100 днів

Звіт за 3 роки

Звіт

Секретар ради інформує

munvarta

munvarta

munvarta

Юстиії

декларування

СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ірпінського регіону на період до 2020 року

Громадська рада


«АСОЦІАЦІЯ МАЛИХ МІСТ УКРАЇНИ»

«Асоціація міст України»

Молодіжна громадська рада

ПАМ'ЯТАЄМО полеглих за Україну

 

Календар подій

Ірпінський вісник