(05.06.2001-04.03.2022)
Олексій Казімір народився 5 червня 2001 року в родині військовослужбовців у м. Київ.
У 2007 році пішов до 1 класу школи № 276 міста Києва (житловий район Троєщина).
У 2014 році, маючи на меті стати військовим, сам прийняв рішення про вступ до Навчально-оздоровчого комплексу Київського військового ліцею імені Івана Богуна (м. Боярка) до якого і був зарахований за результатами вступних іспитів.
У 2016 році закінчив зазначений навчальний заклад та за результатами випускних іспитів був прийнятий до Київського військового ліцею імені Івана Богуна, який успішно закінчив у 2018 році та вступив до Національного транспортного університету на факультет менеджменту, логістики та туризму.
У той же час, не полишаючи бажання стати військовим, Олексій у 2020 році вступає до Кафедри військової підготовки Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, де почав проходити навчання за фахом «Морально-психологічне забезпечення бойових дій».
У повсякденному житті Олексій був дуже відкритою людиною, мав багато друзів, завжди був готовий прийти на допомогу тим, хто потрапив у біду. Постійно допомагав своєму дідусю, який живе на Хмельниччині. Всі канікули проводив у нього. Любив подорожувати та рибалити.
У перший же день війни Олексій разом зі своїм товаришем долучився до лав Добровольчого формування Ірпінської міської територіальної громади № 1, де з 24 лютого 2022 року виконував бойові завдання з оборони Київщини.
Олексій загинув 4 березня 2022 року, похований у селі Захарівці Хмельницької області.
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України нагороджений відзнакою «За заслуги перед Збройними Силами України» (посмертно), медаллю «ЗА ОБОРОНУ РІДНОЇ ДЕРЖАВИ» (посмертно).
Рішенням Ірпінської міської ради Олексію Казіміру присвоєно Почесне звання «ПОЧЕСНИЙ ГРОМАДЯНИН МІСТА ІРПІНЬ» (посмертно).
Вічна пам’ять Герою-захиснику!
