8 травня у День пам’яті та примирення біля меморіалу загиблим воїнам відбулося народне зібрання. Представники влади, ветерани та учасники війни, школярі, студенти та курсанти університету, громадськість зібралися цього дня на Привокзальній площі, щоб згадати тих, хто поліг на полях битв. Священнослужителі Ірпеня відслужили поминальний молебень.
Перед присутніми виступили: перший заступник міського голови Микола Головкевич, ветеран війни, учасник Сталінградської битви, почесний громадянин міста Ірпеня, член Ірпінської міської організації інвалідів війни, Збройних сил та учасник бойових дій Валентина Кулініч, старший сержант, представник від демобілізованих військовослужбовців Юрій Овдій.
«Небагатьом ветеранам німецько-радянської війни судилося зустріти цей особливо важливий день. Сьогодні, в 70-ту річницю героїчного подвигу, немає поряд і багатьох тих, хто, боровшись проти нацизму, повернувся додому відновлювати зруйновані міста і селища, фабрики і заводи, вирощувати хліб і ростити дітей, – підкреслив перший заступник міського голови Микола Головкевич. – Сумну статистику війни зберігають архівні документи: 283 наші земляки було вивезено до Німеччини: з Ірпеня – 94 чоловік, Ворзеля – 46, Гостомеля та Мостища – 45, Білич – 85, Бучі – 13. Жертвами війни, депортацій та злочинів проти людяності, були активісти руху опору та мирні жителі Приірпіння: з Ворзеля – 83 особи, з Гостомеля – 81. 952 жителі Приірпіння, майже кожний третій, не повернулися з поля бою до рідних домівок. Серед них і цілий клас добровольців-випускників Ірпінської середньої школи №1. Майже кожна родина втратила на війні своїх синів чи дочок, братів, чоловіків. Понад 400бійців, які загинули у боях за визволення нашого краю, знайшли вічний спочинок в 15 братських могилах у Приірпінні».
Ветеран війни, учасник Сталінградської битви, почесний громадянин міста Ірпеня, член Ірпінської міської організації інвалідів війни, Збройних сил та учасник бойових дій Валентина Кулініч наголосила: «Україна понесла величезні жертви – матеріальні і людські. Цими жертвами допомогла усьому світові визволитись від фашистської чуми».
«Ми – учасники війни, не думали і не гадали, що під кінець нашого життя, на нашому шляху, на нашій землі ще точитиметься одна війна – війна на сході України, – сказала Валентина Кулініч. – Знову гинуть наші найкращі сини, віддаючи своє життя, щоб відстояти свободу, яку завоювували ми у ті далекі роки. Ми віримо, що перемога буде за нашим народом, за молодим поколінням українських бійців, яким ми передали любов до рідної землі».
Старший сержант, демобілізований військовослужбовець Юрій Овдій висловив слова вдячності ветеранам Другої світової війни та побажав миру нашій країні.
Учасники народного зібрання хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих у роки війни, поклали квіти до меморіалу.
