Анатолій Федорук, який вже 25 років “править” Бучею задля піару у соцмережах та зведення особистих рахунків створив петицію на моє ім’я про присвоєння звання Героя України. Тролінг найвищою державною нагородою та наругу над нашими захисниками і родинами загиблих Федорук вважає смішними…
Але на мою думку, звання Героя України — це святе звання для нашої країни.
Його отримують найвідважніші та саможертовні, ті хто беззаперечно готовий віддати своє життя в боях за Україну вже не один рік. І у людини, яка це розуміє — не піднялась би рука використати це звання заради хайпу і привернення уваги суспільства під постом у фейсбуці. Навіть після найжорстокіших катувань, розстрілів і вбивств 1400 невинних мешканців Бучі, від яких заціпенів весь світ, очільник сусідньої громади не відчув свою відповідальність за це, не зрозумів подвиг наших захисників і, схоже, давно втратив зв’язок з реальною ситуацією на фронті.
Кримінальному кодексу України гостро не вистачає статті, подібної до 338-ї “Наруга над державними символами”, за якою пана Федорука було би притягнуто до відповідальності за такі провокації з найвищими званнями наших Героїв.
Сором писати таке в обличчя бучанцям, які власними очима бачили, хто привозив їм хліб і гарячі обіди на Стеколку, гуманітарну допомогу та допомагав евакуюватися. Коли їх мер не подбав про їхній захист, вчасно не організувавши ні оборону міста, ні евакуацію цивільного населення з-під вогню, бо з середини березня не виходив на зв’язок. А після деокупації повернувся, отримав орден “За мужність” і продовжує грати на публіку. Але сьогоднішній вчинок наочно показав, ким є насправді мер Бучі Федорук.
Окремо хочу прокоментувати інтерв’ю, на яке посилається пан Анатолій. Звісно, що я ніколи не говорив, що ОДИН звільняв будь-які населені пункти Київщини, мої слова подані скорочено і некоректно стосовно військових.
Чи ідеально ми все робили? Звісно, що ні. Всім було страшно за своє життя і невідомо, що буде завтра. І в нас теж були втікачі. Але я для себе прийняв рішення залишатися до кінця і вдячний всім, хто залишився зі мною і робив все від себе залежне, щоб втримати місто.
І коли я бачу бруд, який деякі дозволяють собі лити на мою адресу, я не бачу серед них ЖОДНОЇ людини, яка була б поруч в цьому пеклі і зробила хоча б 1% з того, що вдалося нам. Я безмежно і на все життя вдячний всім медикам, волонтерам, бійцям ТрО, військовим Збройних сил України та Головного управління розвідки МО України за ваш мужній внесок у звільнення Ірпеня і Київщини. Ви справжні Герої!
Ірпінський міський голова Олександр Маркушин
