Віктор народився і виріс в Ірпені, працював у міжнародній логістичній компанії. Уже 24 лютого приєднався до лав Ірпінського ТРО. Брав участь у боях за рідне місто до самого звільнення. Втратив свій дім через ворожі обстріли.
Після вигнання окупантів з Київщини служив у ГУР, де в серпні 2022 року отримав поранення. Повернувшись до цивільного життя, працював в Ірпінському академічному ліцеї “Мрія”.
Вже за місяць вирішив повернутися до війська. Пішов добровольцем у ЗСУ, командував гранатометним відділенням.
Вітя всім казав: “якщо ми не підем захищати, то вони знову повернуться в Ірпінь”. Пройшов безліч гарячих точок фронту – на Бахмутському напрямку та острів Зміїний. Отримав не одне поранення, але продовжував боронити Україну. Був нагороджений нагрудним знаком “За зразкову службу”.
Загинув Герой у бою на Курщині 18 жовтня.
Віктор безмежно любив свою родину, мріяв відбудувати зруйнований дім і поїхати до моря. Світла, щира й справедлива людина, турботливий батько двох дітей, люблячий син, брат і чоловік. Його втрата – гіркий біль для всієї Ірпінської громади. Співчуття родині, друзям і побратимам!
Віктора буде поховано на Алеї пам’яті захисників України в Ірпені. День і час повідомимо окремо.
Світла пам’ять і вічна слава Герою!
Ірпінський міський голова Олександр Маркушин
