З 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10 грудня 2015 року, яким визначене право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993.
Порядок призначення таких пенсій затверджено Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» №622 від 14.09.2016 року, яка застосовується починаючи з 01 травня 2016 року.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10 грудня 2015 року (далі- -Закон №889-VІІІ) втратив чинність Закон України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 (далі – Закон №3723-ХІІ), окрім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ передбачене право державних службовців на призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Пенсії, відповідно до Закону №889-VІІІ, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (стаття 37 Закону №3723-ХІІ), призначаються особам, які:
– чоловіки – 62 роки. До досягнення зазначеного віку право на призначення мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними віку:
– 61 рік, які народилися по 31 грудня 1954 р.;
– 61 рік 6 місяців, які народилися з 01 січня 1955 р. по 31 грудня 1955 р.;
– Жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;
Чоловіки – 35 років,
Жінки – 30 років.
Статтею 25 Закону №3723-ХІІ визначені сім категорій посад державних службовців, залежно від яких встановлювалися ранги державних службовців.
При визначенні права особи на призначення пенсії за Законом №889-VІІІ слід за записами трудової книжки (в необхідних випадках із дорученням інших документів) встановлювати відповідність займаної особою посади, посадам, визначеним у статті 25 Закону №3723-ХІІ.
Основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу.
Пенсії по інвалідності та у разі втрати годувальника, а також пенсії державним службовцям, які не мають права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», як передбачено статтею 90 Закону №889-VІІІ.
Пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, у розмірі 60% суми їхньої заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соцстрахування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями , – заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Під час визначення заробітку для обчислення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ посадовий оклад та надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою держаної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад держаної служби).
Інші виплати (крім посадового окладу, надбавок за ранг та вислугу років) враховуються за будь які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від перерв, починаючи з 01 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. У разі якщо на дату звернення за пенсією немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби починаючи з 01 травня 2016 року, середньомісячна сума таких виплати визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат на наявні місяці роботи, починаючи з 01 травня 2016 року. За бажанням особи, неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні.
Для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також дл осіб, які не працювали, починаючи з 01 травня 2016 року, на посадах державної служби, сума виплат (окрім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як повний місяць.
Матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховується в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
Особам, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, за їх бажанням , розмір виплат (окрім посадового окладу, надбавок за ранг і вислугу років) може визначатися в середніх розмірах стосовно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Слід зазначити, що по 31 грудня 2016 року:
З 01 січня 2017 року пенсія, призначена відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року, у період роботи на посадах державної служби в державних органах визначених Законом України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10 грудня 2015 року, а також на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Після звільнення з роботи виплата пенсії поновлюється.
Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.