Відповідно до Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 558, непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата.
Компенсація призначається виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у таких розмірах:
– 15 відсотків – фізичним особам, які надають соціальні послуги особам з інвалідністю I групи;
– 10 відсотків – фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування, особам з інвалідністю II групи та дітям з інвалідністю;
– 7 відсотків – фізичним особам, які надають соціальні послуги особам з інвалідністю III групи та хворим, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування.
Компенсація фізичним особам, які досягли пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (1058-15), та особам з інвалідністю, що надають соціальні послуги, призначається у зазначених розмірах виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Для призначення компенсації подають такі документи:
1) фізичною особою, яка надає соціальні послуги:
– заява про згоду надавати соціальні послуги;
– паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
– висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що стан її здоров’я дозволяє постійно надавати соціальні послуги;
– копія трудової книжки, а у разі відсутності трудової книжки – письмове повідомлення особи із зазначенням інформації про відсутність трудової книжки та про останнє місце роботи чи отримання доходів;
– заява про надання згоди на проведення перевірки даних про доходи особи з використанням відомостей Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (з урахуванням вимог Закону України “Про захист персональних даних”).
2) особою, яка потребує надання соціальних послуг, або її законним представником (у разі визнання цієї особи недієздатною):
– заява про необхідність надання соціальних послуг;
– паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
– копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
– висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність особи до самообслуговування (за винятком особам з інвалідністю I групи, інвалідність яких встановлена безстроково та які згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією потребують постійного стороннього догляду). Порядок видачі такого висновку та його форма затверджуються МОЗ;
3) законним представником дитини, яка потребує надання соціальних послуг:
– заява про необхідність надання соціальних послуг;
– копія свідоцтва про народження дитини;
– висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність дитини до самообслуговування.
Відповідно до Порядку виплата компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, і покриття витрат на її доставку провадяться за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Законом України «Про Державний бюджет на 2019 рік» установлено, що у 2019 році прожитковий мінімум для:
– працездатних осіб з 01 січня становить 1921 гривень, з 01 липня – 2007 гривень, з грудня – 2102 гривень;
– осіб, які втратили працездатність з 01 січня становить 1497 гривень, з 01 липня – 1564 гривень, з грудня – 1638 гривень.