(04.11.1965-23.03.2022)
Володимир Владимиров народився 04 листопада 1965 року в Каменському районі Ростовської області, хутір Садонів.
У 1974 році з батьками переїхав в село Вовчоярівка Попаснянського району Луганської області. Навчався в Лисичанській школі №4.
У 1984-1986 роках був призваний до армії, де служив в Афганістані і був кулеметником.
Повернувшись з армії, він вступив до вищого навчального закладу. Навчався в Українській сільськогосподарській академії (зараз це Національний університет біоресурсів і природокористування України) на факультеті «Лісове господарство».
Після закінчення інституту почав займатися підприємницькою діяльністю.
Коли почалася війна на Донбасі, Володимир відразу пішов добровольцем в АТО і був солдатом в Афганському батальйоні «АЙДАР» з листопада 2014 по 2016 рр., де теж був кулеметником.
У 2014 р. під час виконання бойового завдання отримав вогнепальне поранення.
У 2015 р. нагороджений орденом «ЗА МУЖНІСТЬ» III ступеня.
Після повернення з АТО жив з мамою в м. Києві.
Був чуйною, порядною, доброю, справедливою, чесною людиною. Дуже любив Україну.
24 лютого 2022 року, коли російська армія вторглась в Україну і почалася війна, Володимир, не замислюючись, пішов добровольцем боронити нашу країну. Був також кулеметником.
Загинув 23 березня 2022 року під час виконання бойового завдання, захищаючи місто Ірпінь. Похований в Києві на Берковецькому кладовищі.
Нагороджений медаллю «ЗА ОБОРОНУ РІДНОЇ ДЕРЖАВИ» (посмертно).
Рішенням Ірпінської міської ради Володимиру Владимирову присвоєно Почесне звання «ПОЧЕСНИЙ ГРОМАДЯНИН МІСТА ІРПІНЬ» (посмертно).
Вічна пам’ять Герою-захиснику!
