(27.03.1978 – 03.09.2022)
Народився Володимир Прохнич 27 березня 1978 року в місті Ірпінь.
Закінчив Ірпінську загальноосвітню школу № 3, потім отримав спеціальність наладчика технологічного обладнання в одному з Ірпінських технікумів, його тоді не взяли в армію за станом здоров’я.
Для Володимира війна почалась ще навесні 2014 року, коли, записавшись у добровольці на Майдані, він вирушив одразу на фронт. Служив молодший сержант Прохнич у інженерно-саперній роті 24-го окремому штурмовому батальйону «Айдар» .
Йому чудом вдавалося вижити у боях за Хрящувате, Щастя, поблизу Троїцького. Маючи множинні поранення, вибухові травми (контузії), Володимир не зламався, як воїн, та продовжував далі свою службу.
Після багатьох спроб потрапити на службу, маючи багато поранень та прихованих діагнозів, Володимир вирішив прислухатися до порад близьких, і залишився у Ірпені. Тоді він зайнявся власною справою, та приймав на роботу ветеранів, яких не приймали інші.
З 24 лютого 2021 року Володимир знову став захищати рідну землю. Він брав участь у боях за Ірпінь, після цього був перекинутий у складі бойового підрозділу, де ніс службу, на Схід, останнє місце – Запорізький напрямок.
«Він був неймовірним добряком, обожнював своїх друзів та побратимів, пам’ятав кожного і про кожного, з турботою ставився до тих, з ким пліч-о-пліч пройшов найтяжчі роки війни. Він люто ненавидів брехню та несправедливість. Людина посмішка. Друг. Веселий та простий, готовий будь якої миті прийти, прибігти на поміч. Батько. Син. Брат», – саме так його згадують рідні та друзі.
3 вересня 2022 року, у боях на Сході, Володимир поклав своє життя за Україну.
Володимир Прохнич мав багато нагород та відзнак за свою вірну службу Україні та її народу: у 2015 році отримав медалі «Захиснику Вітчизни», «За оборону Рідної Держави», почесний знак «За допомогу Захисникам», орден «За мужність» ІІІ ступеня, нагрудний знак ЗСУ «Айдар»; у 2016 році медаль «За службу», знак народної пошани «За поранення»; у 2017 відзнаку МО України і медаль «За сприяння Збройним Силам України». У 2022 році отримав орден «За мужність ІІ ступеня» (посмертно), пам’ятну відзнаку ГУР МОУ, медаль « 30 років воєнній розвідці України», медаль «За оборону Коцюбинського» (посмертно).
Рішенням Ірпінської міської ради Володимиру Прохничу присвоєно Почесне звання «ПОЧЕСНИЙ ГРОМАДЯНИН МІСТА ІРПІНЬ» (посмертно).
Вічна пам’ять Герою-захиснику!
