(22.07.1984 – 29.10.2022)
Народився Дмитро Дубенчак 22 липня 1984 року в м. Ірпінь. Закінчив Ірпінську школу № 2. Навчався також в Ірпінській школі естетичного виховання по класу фортепіано. Згодом вступив у Національний авіаційний університет, де здобув кваліфікацію за напрямом «Обслуговування повітряних суден».
Працював на державному підприємстві «Антонов» техніком першої категорії. В останні роки їздив на заробітки у Польщу й Чехію. Був вірянином «Ірпінської біблійної церкви».
«Він був добрий і дуже ревний до правди і справедливості, чутливий до горя і проблем інших, швидкий на допомогу і підтримку для своїх друзів. Дмитро був люблячим сином, гарним другом, мужнім і самовідданим бійцем та патріотом України», – розповіла сестра Дарія Дубенчак.
Чоловік займався єдиноборствами і відвідував тренажерний зал. Брав участь у талант-шоу, де розбивав цеглу руками. Захоплювався грою в шахи, колекціонував монети. Був відповідальним і цілеспрямованим.
У серпні 2021 року Дмитро Дубенчак підписав контракт із ЗСУ. Рідним сказав, що не боїться померти за Україну. Служив у 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. Був старшим солдатом гранатометного взводу першої роти першого механізованого батальйону.
3 29 жовтня 2022 року Старший солдат Дмитро Дубенчак, позивний «Рапіра», перебував у статусі «зниклого безвісти». Тільки пізніше рідні дізналися, що він загинув 29 жовтня 2022 року в селі Павлівка на Донеччині. Тоді українські захисники опинилися в оточенні, проте не захотіли здатися у полон і вступили в бій. Завдяки цьому вдалося зупинити наступ ворога.
У Дмитра залишилися батьки, дві сестри та бабуся.
Захисника поховали на Алеї пам’яті захисників України в Ірпені.
Рішенням Ірпінської міської ради Дмитру Дубенчаку присвоєно Почесне звання «ПОЧЕСНИЙ ГРОМАДЯНИН МІСТА ІРПІНЬ» (посмертно).
Вічна пам’ять Герою-захиснику!
