Євгеній Олексійович народився 11 травня 1990 року в Києві. З дитинства був активним, добрим і непосидючим хлопчиком, завжди легко знаходив спільну мову з людьми.
У 2004 році Євгеній закінчив 144-ту загальноосвітню школу, після чого вступив до Київського коледжу будівництва, архітектури та дизайну. Будівельник за освітою, але через свою любов до спілкування з людьми працював офіціантом, барменом та продавцем.
В 2016 році разом з родиною переїхав до Ірпеня, де продовжив будувати своє життя та планувати майбутнє.
У грудні 2024 року долучився до лав Прикордонної служби України, в складі якої проявив себе як відповідальний і мужній воїн, був надійним бойовим товаришем для побратимів, опорою для офіцерів.
Після закінчення війни Захисник мріяв одружитися, створити сім’ю та присвятити себе службі в ДСНС, допомагаючи людям і рятуючи життя.
26 квітня 2026 року Євгеній загинув в Харківській області під час виконання бойового завдання — евакуації поранених. Він віддав своє життя, рятуючи інших…
Євгеній любив життя у всіх його проявах: навчався грати на гітарі, займався спортом, читав наукову фантастику. Його усмішка була невід’ємною частиною характеру, завжди вмів підтримати, вислухати і допомогти.
Вдома на Героя чекали мати, два рідних брати та наречена — люди, для яких він був опорою, любов’ю і гордістю. Висловлюю щирі співчуття рідним, близьким та побратимам Героя!
Прощання з Героєм відбудеться завтра, 4 травня:
10:30 — живий коридор біля повороту на кладовище (вул. Університетська);
10:45 — чин поховання на Алеї Пам’яті захисників України.
Вічна та світла пам’ять Герою!
В.о. Ірпінського міського голови – секретар ради Анжела Макеєва
