Цей прапор тримали в руках ті, хто не повернувся з війни. Ним накривають домовини наших Героїв, які віддали життя за Україну. Для багатьох родин цей день — не про урочистості, а про світлину в чорній рамці, про пусте місце за столом, про невимовний біль.
Але саме цей стяг об’єднує нас. Він нагадує: ми не маємо права зрадити тих, хто боронив Україну. Ми мусимо жити й будувати державу, за яку вони віддали найдорожче.
Поруч із основним Державним символом в Ірпені майорить і “Прапор Надії“— біло-чорний символ, який з липня піднятий над будівлею міськради. Ірпінь — єдине місто Київщини, де офіційно встановили цей прапор, він залишатиметься тут, доки останній український захисник не повернеться додому. І ми обов’язково повернемо кожного!
Вірю, що одного дня наш стяг так само вільно майорітиме над усіма звільненими українськими містами.
З Днем Державного Прапора України!
Слава Україні!
В.о. міського голови – секретар ради Анжела Макеєва
