Булінг – це цькування дітей однолітками в дитячих колективах. Це агресивна і свідома поведінка однієї дитини стосовно іншої. Від випадкової бійки булінг відрізняється систематичністю й регулярністю.
Жертвами булінгу найчастіше стають діти, які чимось вирізняються серед інших. Загалом, жертви – це діти, які не можуть опиратися та протистояти агресії.
Прийнято вважати, що булерами (тими, хто цькує) стають діти з неблагополучних родин. Це не так. Булерами стають представники заможних та інтелігентних родин, дітям вистачає уваги й любові дорослих. Іноді батьки для них не авторитет. Тому, через цькування, залякування самостверджуються за рахунок інших. Дівчата, які цькують, зазвичай мають соціальний авторитет серед подруг. Хлопці – переконані у власній силі, усі питання вирішують кулаками і залякуванням.
Якщо дитину цькують або ображають у школі, то роблять це часто перед іншими учнями. Жертви мовчать, бо бояться, соромляться. Глядачами стають діти, які бояться опинитися на місці жертви чи не хочуть зіпсувати стосунки з булером. Свідки не реагують, але перебувають під враженнями від побаченого. Вони відчувають страх, перебуваючи в школі, відчувають себе безпорадними.
Розрізняють фізичний, психологічний, економічний і сексуальний булінг. Перший проявляється у вигляді ударів, побиття, щипання. Психологічний – найпоширеніший. Діти насміхаються над жертвою, вигадують образливі клички, поширюють різні чутки, іноді перестають спілкуватися з нею. Економічний булінг – коли в дитини крадуть гроші, ґаджети чи речі. Сексуальне насильство проявляється, коли дитину використовують задля задоволення сексуальних потреб.
Булінг впливає на психіку всіх учасників. Він може стати першим кроком до соціальної ізоляції. У жертв виникає занижена самооцінка, замкнутість, небажання спілкуватися з іншими, з’являються різні фобії. Можлива поява депресії та суїцидальні нахили. Серед жертв булінгу високий відсоток самогубств. У шкільних “агресорів” булінг у дорослому віці може викликати почуття провини. Серед булерів чимало тих, хто пов’язує своє життя із криміналом. Насильницькі й авторитарні методи поведінки стають нормою. Булер проявляє це у ставленні до дітей, дружини. Звідси з’являється так зване домашнє насильство.
