Допомога дітям із тяжкими захворюваннями:
згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.11.2018 року №996 внесено зміни до Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 стосовно призначення та виплати допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність.
За інформацією Міністерства охорони здоров’я прогнозна кількість дітей віком до 18 років, які можуть бути охоплені державною допомогою у зв’язку з тяжкою хворобою у 2019 році становить майже 100 тис. осіб. Допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, призначається одному із батьків, усиновлювачу, опікуну, піклувальнику, одному із прийомних батьків, батьків-вихователів, який постійно проживає та здійснює догляд за дитиною, хворою на один або декілька видів таких захворювань, станів. Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право на одержання допомоги на догляд за хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, призначається з дня звернення за її призначенням до управління соціального захисту населення на кожну хвору дитину у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та виплачується шість місяців.
Виплата допомоги продовжується на підставі заяви законного представника дитини та довідки виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу про захворювання дитини. У разі, якщо в періоді виплати цієї допомоги дитині встановлено інвалідність, виплата допомоги припиняється з дня, що передує дню встановлення інвалідності.
Органи медико-соціальної експертизи та заклади охорони здоров’я у триденний строк після встановлення інвалідності зобов’язані надіслати медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років до органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання законного представника дитини.Контроль за фактом здійснення догляду проводиться працівниками центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом об’єднаної територіальної громади, в межах повноважень.
Дана постанова набирає чинності з 1 січня 2019 року.