У передмісті Ірпеня знову горять торфовища. Ця проблема вже не один рік дошкуляє мешканцям міста, але, на жаль, так і не знаходить свого вирішення.
«Фактично з березня по листопад ми не зупиняємо гасіння», – зазначає начальник 36-ДПРЧ м. Ірпінь, підполковник служби цивільного захисту Ігор Валентинович Мошковський. – Наразі ситуація ускладнюється ще й тим, що через спеку і відсутність дощів зовсім пересохли водоканали, з яких можна було б брати воду для гасіння. Тому замість пожежних машин доводиться застосовувати пересувні насосні станції, що здатні подавати воду з річки Ірпінь на значні відстані.
Такий спосіб боротьби з пожежами на торфовищах є не лише більш трудомістким, але й значно дорожчим. Лише година роботи такої станції потребує понад 60 літрів пального. Щосекунди в землю виливається понад 100 літрів води. Сьогодні для її подачі до осередків горіння задіяні 550 м пожежних рукавів, які потрібно постійно переміщувати, залежно від місць загорання».
За словами Ігоря Валентиновича, на торфовищах задіяна вся пожежна техніка Ірпеня. Тому у випадку загорань у самому місті гасити їх буде просто нічим.
«Однією з головних причин виникнення пожеж на торфовищах є підпал, – каже І.В.Мошковський. – Були навіть затримані палії, яких після сплати мізерного штрафу (51 грн.), відпустили». Тому найефективнішим методом вирішення проблеми, на його думку, було б використання цих земель під сільгоспугіддя. Але оскільки вони перебувають у приватній власності, розпоряджатися ними можуть їх господарі. Не зрозуміло лише, чому на гасіння пожеж на приватних земельних ділянках щороку витрачаються значні державні кошти.
Юлія ДАВИДЕНКО
Фото – Володимир Шилов
