12 серпня в Ірпінському ліцеї інноваційних технологій відбулося нагородження лавреатів Літературної премії Ірпеня за 2021 рік. На здобуття Літературної премії Ірпеня надіслали 261 твір, серед авторів цих творів було визначено переможців у чотирьох номінаціях: “Проза”, “Поезія”, “Література для дітей” та “За вже видані книги українських авторів”.
Четверо лауреатів “Літературної премії Ірпеня” отримали грошову винагороду по 100000 грн. Таким чином, преміальний фонд Літпремії Ірпеня склав 400000 гривень, це найбільший розмір преміального фонду за всю історію України.
Це вже друге нагородження лавреатів. 30 липня 2021 року вийшла з друку книга “Слова Відважних” – збірка творів перших лауреатів Літературної премії Ірпеня, видана коштом Товариства «Відважних», яке виступило спонсором премії. До збірки увійшли твори трьох лауреатів: роман Юлії Шеко «Розділені навпіл» (номінація «Проза»), добірка віршів Юлії Григорук «Забинтований світ» (номінація «Поезія») та повість Олени Терещенко «Скринька королеви Анни» (спеціальна номінація «Література для дітей»).
Літературна премія Ірпеня – щорічна всеукраїнська премія у галузі літератури, заснована 2020 року Товариством “Відважних” та Інвестиційною радою Ірпеня. Завдання премії – пошук нових авторів із метою їх мотивації до подальшої творчості.
Цього року Літературна премія Ірпеня доповнилася новою номінацією – “За кращий літературний твір військовослужбовця або ветерана війни з росією”. Таким чином, загальний преміальний фонд “Літературної премії Ірпеня”, починаючи з 2023 року, складатиме 500 000 гривень.
Викладачка математики, письменниця із Запоріжжя Наталія Таранова перемогла у номінації «Література для дітей» за збірку казок «Сирні історії родини Пармезанів». Подяку та 100 тисяч гривень отримала разом із героєм своєї збірки мишеням Пармезанчиком. «Конкурс стартував ще до війни, тобто це був 2021 рік. Подавалася, не очікувала. Це було неочікувано приємно», – зазначила Наталія Таранова.
Таким же сюрпризом перемога стала і для інших лавреатів. Вчителька української мови і літератури, письменниця із Первомайська Людмила Гончарова – переможниця у номінації «За вже видані книги українських авторів» за книгу «Записки мандрівниці»: «Насправді, я дуже здивувалася, дізнавшись, що стала лавреаткою. І мені дуже приємно бути сьогодні в Ірпені, тому що я розумію, що це місто фактично стало щитом для Києва, для нашої столиці, і це дуже багато значить».
Поет із Харкова Олександр Литвиненко переміг у номінації «Поезія» за поетичну збірку «Зомбілопілля»: «Дуже не вистачає якихось таких заходів, на яких можна принаймні побачитися, зустрітися і відчути пульсацію маленьких та великих міст, які спілкуються між собою. Щось відбувається, рухається вперед».
І четвертий лавреат – кандидат фізико-математичних наук, письменник із Києва Володимир Митус. Переміг у номінації «Проза» за історичний роман «Мамай» та соціальний роман «Ципа»: «Літературна премія Ірпеня – це світле майбутнє нашої літератури. Не бійтеся, присилайте свої твори. З власного досвіду можу сказати, що тут будуть оцінювати їх, а не вас. І якщо ви дійсно зуміли створити шедевр, він не залишиться непоміченим».
Володимир Карплюк, засновник Літературної премії Ірпеня, СЕО Товариства «Відважних» наголосив: «Все, що стосується української мови, української літератури, всього українського, воно не має стати популярним і трендовим, тому що зараз війна. А це має стати основою нашого майбутнього життя на десятки й сотні років беззаперечно і безапеляційно. Чим більше таких людей – тим більше буде премій. Тим більше у нас буде бажання у це організаційно, фінансово, творчо вкладатися. Тому дякую вам за те, що вам не все одно!».
Нагородження переможців за 2021 рік – важливий крок у відновленні традиції вручення престижної літературної нагороди. Бо у минулому році засновники премії витрачали кошти на захист Ірпеня.
«Ці люди пролопатили таку гору літератури. Я від себе дякую. Дякую ще раз організаторам за цей величезний тягар, який вони взяли. Але це – позитивний тягар. Все, що робиться для України, – це позитив», – запевнив Олесь Доній, голова журі Літературної премії Ірпеня.
У церемонії нагородження лавреатів премії також взяли участь Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, перший заступник Ірпінського міського голови Андрій Кравчук, директор видавництва «Саміт Книга» Іван Степурін, головний редактор журналу «Всесвіт»Дмитро Дроздовський, заступник голови Київської обласної організації Національної спілки письменників України Дмитро Чистяк, секретар Національної спілки письменників України Юлія Бережко-Камінська, письменниця, головний редактор газета «Літературна Україна»Сергій Куліда, директор Департаменту культури та туризму КОВА Анна Куценко, керуючий справами виконавчого комітету Ірпінської міськради Дмитро Негреша, депутат Ірпінської міськради Олександр Пащинський, начальниця відділу культури Ірпінської міськради Євгенія Антонюк, письменниця Леся Мудрак, президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін, Почесний академік Національної академії мистецтв України Юрій Мосенкіс, СЕО товариства ВІДВАЖНИХ Володимир Співак, письменник Павло Гай-Нижник, Народний артист України Анатолій Матвійчук та багато гостей з різних регіонів України.
ДОВІДКОВО:
Ірпінь історично є столицею українського письменства. У місті є парк Письменників з алеєю дерев’яних скульптур читачів, пам’ятник молодому Тарасу Шевченку (встановлений коштом засновників товариства “Відважних” Володимира Карплюка та Володимира Співака), пам’ятник Автору, пам’ятник Письменнику, площа Творчого Духу та Будинок творчості письменників, де жили й творили класики української літератури: Олександр Довженко, Остап Вишня, Павло Тичина, Микола Бажан, Михайло Стельмах, Максим Рильський, Олесь Гончар, Павло Загребельний та багато інших іменитих майстрів пера.
Нещодавно в Ірпені за підтримки товариства “Відважних” було презентовано Літературний мурал “Нетаємна вечеря письменників”. Ініціатором створення муралу став автор книги “Битва за Ірпінь” та продюсер фільму “Форпост Ірпінь” Петро Щербина. На літмуралі за одним “літературним столом” зібрали Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Миколу Хвильового, Ольгу Кобилянську, Івана Нечуя-Левицького, Олеся Гончара, Ліну Костенко, Дмитра Павличка, Михайла Коцюбинського, Андрія Малишка, Олександра Довженка, Володимира Винниченка та Миколу Бажана.