Відповідно до Закону України № 77-VIII від 28.12.2014 були внесені докорінні зміни до статті 265 Кодексу законів про працю України щодо відповідальності за порушення законодавства про працю.
10 лютого 2016 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 №55, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення».
11 березня поточного року набув чинності наказ Міністерства соціальної політики України від 02.02.2016 № 67, яким затверджено форму постанови про накладення штрафів посадовими особами Державної служби з питань праці відповідно до змін у згадану ст. 265 Кодексу.
Якщо до цього часу до роботодавців за порушення трудового законодавства інспектори з питань праці могли застосовувати тільки адміністративні санкції, то з 11.03.2016 року крім адміністративних, з’явились і фінансові санкції. Відтепер, юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України “Про військовий обов’язок і військову службу”, “Про альтернативну (невійськову) службу”, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим – п’ятим частини другої цієї статті – у розмірі мінімальної заробітної плати.
Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.
Начальник управління праці та соціального захисту населення Зброжек П.В.
