На жаль, цей День захисту дітей для Ірпеня не такий щасливий і життєрадісний, які всі попередні. Рашисти зруйнували практично всі заклади освіти у нашому місті. Пошкоджено всі дитсадки, значних руйнувань зазнав Ліцей №3, без їдальні залишилася Іріпнська школа №2, понівечено школи №1, 12, 17, постраждав Центр позашкільної освіти. Вщент зруйновано Дитячо-юнацьку спортивну школу і стадіон, де займалися спортом тисячі наших дітей. Зараз ми стукаємо у всі двері, просимо всіх, кого лише можливо, щоб встигнути до 1 вересня хоча б частково відновити всі ці будівлі і забезпечити нашим дітям достойні умови для якісної освіти.
Але… жодна будівля, жодні стіни, жодні класи, які ми обов’язково відновимо не повернуть нам втрачених дитячих життів. Не повернуть їхніх усмішок і дзвінкого голосу.
Від початку війни, за офіційними даними, Україна втратила 243 дитини. Серед них – і діти з Ірпінської громади. Трирічна дівчинка, яка зазнала важких травм під час бомбардування Ірпеня у перші дні війни. 12-річний Іван Меть, який разом із мамою загинув під обстрілами і був похоронений у сквері Матері. Життя учениці 4 класу Ірпінської школи №12 Аліси Перебийніс зупинилося під час евакуації у Романівці. Тоді рашисти жорстоко обстріляли людей, які намагалися врятуватись. Ігор Денчик, учень 9 класу Михайлівсько-Рубежівської школи разом зі своєю родиною потрапив під обстріл ворогів у Бучі… А скільки імен і фактів ми ще не знаємо.
Друзі, прошу сьогодні запалити у своїх домівках свічки пам’яті для всіх маленьких українських янголів, яких вбили рашисти. Можна забути зруйнований бетон, але вкрадені життя наших дітей і наших рідних та близьких – ніколи!
Ірпінський міський голова Олександр Маркушин
