У перші дні повномасштабного вторгнення Віктор став до лав Ірпінської ТРО. Він хоробро захищав рідне місто, попри втрату власного дому під час бойових дій. Після звільнення Київщини не залишив службу — воював у найгарячіших точках, неодноразово отримував поранення, але завжди повертався до бою.
Для мене було честю знати Вітю – світлу, добру, справедливу людину, люблячого чоловіка і турботливого батька двох дітей, який поклав життя, щоб росіяни більше ніколи не ступили на їхній поріг.
Щирі співчуття рідним, близьким та побратимам. Спочивай у мирі, Герою! Світла, вічна пам’ять!
Ірпінський міський голова Олександр Маркушин
