Із перших днів повномасштабної війни Сергій став на захист рідного міста у складі ірпінського добровольчого формування. Згодом продовжив службу в Національній гвардії України. Спочатку служив у підрозділі радіоелектронної боротьби, пізніше виконував бойові завдання у зенітному артилерійському дивізіоні.
Після важкого поранення Сергій довго лікувався та проходив реабілітацію. Саме тоді медики виявили тяжке захворювання, з яким він мужньо боровся до останнього. На жаль, 22 липня 2026 року його серце перестало битися.
Для своєї родини Сергій був надійною опорою, люблячим чоловіком і дорогою серцю людиною. Друзі та побратими пам’ятатимуть його щирим, відданим товаришем, який завжди знаходив слова підтримки та ніколи не відмовляв у допомозі. Саме таким Сергій назавжди залишиться у пам’яті тих, хто його знав.
Щиро співчуваю родині, близьким і побратимам Сергія Кізюна. Схиляємо голови у скорботі та дякуємо Герою за його мужність, службу і любов до України.
Вічна пам’ять і вічна слава Захиснику!
Перший заступник міського голови Олександр Пащинський
