Микола Іванович народився на Житомирщині, але останні роки його життя були пов’язані з Ірпенем. Саме тут він пережив окупацію, а після звільнення міста зробив вибір добровільно піти захищати Україну.
До війни Микола мав звичайне мирне життя. Він працював у лісовій галузі, був людиною праці, щирим і надійним другом. Виховував сина та будував плани на життя.
Він служив у складі 67-ї окремої механізованої бригади. Під час виконання бойового завдання поблизу села Садове отримав важке поранення, внаслідок якого втратив праву ногу.
Микола мужньо долав наслідки поранення та вчився жити після ампутації. Та, на жаль, наслідки важкого бойового поранення виявилися фатальними і серце Захисника не витримало.
Це велика втрата для його сина, рідних, друзів і побратимів. І нашим спільним обов’язком є пам’ятати людину, яка віддала своє життя за Україну.
Щирі співчуття синові Миколи, його рідним, близьким, друзям та побратимам.
Вічна слава Герою Миколі Дідківському.
Перший заступник міського голови Олександр Пащинський
