Борна – місто в Німеччині, районний центр, розташоване на землі Саксонія. Підпорядковане адміністративному округу Лейпциг. Входить до складу району Лейпциг. Населення становить 19151 особу.
Борна розташована приблизно за 30 км (19 миль) на південь від Лейпцига. Через місто протікає річка Вира. На навколишній ландшафт вплинув відкритий видобуток вугілля. Місто розташоване за 33 км (21 милю) від Центральної Німеччини.
Сміла – місто в Україні, адміністративний центр Смілянської міської територіальної громади,Черкаського району, Черкаської області.
Це – місто обласного підпорядкування, розташоване на річці Тясмин та його притоці Сріблянці.
Місту 626 років. Протягом віків місто мало різні назви: селище Яцьково-Тясмино, слобода Тясмин, містечко Тясмин і, нарешті, Сміла.
На території в 3985 га проживають 67,2 тис. жителів.
У місті розташований найбільший залізничний вузол області – станція імені Тараса Шевченка. Магістральні залізничні та шосейні дороги мають вихід до Києва, Дніпропетровська, Львова.
Відстань до обласного центру – 23 км., асфальтованою дорогою – 30 км.
Центральною площею міста є Майдан Слави.
На території міста розташована велика кількість культових споруд. Неокласична архітектура костелу Успіння Пресвятої Діви Марії 1818-1827 років заслуговує великої уваги.
Не менш цікавий і Покровський собор 1859 року. Щоб більше дізнатися про місто, обов’язково потрібно відвідати краєзнавчий музей, де серед 3500 експонатів є шкатулки італійських майстрів, а також спадок сім’ї графів Бобринських.
Серед визначних пам’яток Сміли варто відзначити і парк Самойлових. Тут, на березі річки, можна годинами прогулюватися і насолоджуватися буйством зелені, містками, ставками. Звичайно ж, неможливо обійти стороною і пам’ятник сміливій дівчині – символу міста!
Піш – історичне місто у Вармінсько-Мазурському воєводстві на півночі Польщі з населенням 19 466 осіб (2016 р.). Це адміністративний центр округу Піш, розташований на злитті озера Рось і річки Піза, у регіоні Мазур.
Завдяки природним ресурсам, що включають великі лісові господарства і неглибокі поклади болотної залізної руди, промислові традиції Піша пов’язані з обробкою деревини (лісопилка) та металургією. є металургійні заводи у Вондолеці, а також промислові кузні у Віартлі та Яшково. Деревообробна промисловість Піша має давні традиції. Ядром галузі є лісопильний завод, що підтримує широку фанерну промисловість за допомогою заводу Zakłady Przemysłu Sklejek.
Піш – центр туристичної індустрії, де можна покататися на човнах, каное та каяках річкою Крутиня, а також популярними є прогулянки на яхті Мазурськими озерами, відомими польською мовою як Kraina Wielkich Jezior. На березі Нідзкого озера в Лісничувці Прані розташований музей К.І. Галчинського. У зерносховищі 9-го століття знаходиться музей, в якому представлені історичні артефакти і примітна колекція рогів. Можливі поїздки на конях і в кінних возах. Місто оточене найбільшим лісовим комплексом Мазурського регіону, відомим як Пуща Піска (Піський первісний ліс), з одинадцятьма природними заповідниками.
Алітуський район розташований у мальовничому куточку південної Литви. Тут протікає найбільша річка Литви – Нямунас. По берегах розташовані величезні масиви лісу. Крім Нямунаса, через цей регіон протікають Бамбена, Першеке і Варене. В області понад 70 озер. Найбільші озера: Жувінтас (970 га), Дідіуліс або Даугас (907 га), Обелія (570 га), Гілуітіс (245 га).
Територія Алітуського району становить 1411 квадратних кілометрів і розділена на 11 районів: Алітус, Алове, Бутримонес, Даугай, Мирославас, Крокіалаукіс, Нямунайтіс, Півашюнайс, Пуніас, Райтінінкай, Сімнос. Даугай і Сімнас – міста.
В Алітуському районі розташована низка територій, що охороняються: найстаріша в Литві, створена 1937 року за ініціативою професора Тада Іванаускаса, державний біосферний заповідник “Жувінтас”, частини Дзукійського національного парку, регіональні парки “Мітелей” та “Нямунас кілпе”, Півашюнай і Судвайє, геоморфологічний, ботанічний Балкасодіс, ґрунтові заповідники Сабалішке і Вартія. В Алітуському повіті народилося і виросло багато видатних діячів литовського мистецтва і науки.
Мцхета – місто в Грузії, розташоване біля злиття Арагві та Кури. Є адміністративним центром краю Мцхета-Мтіанеті і розташоване за кілька кілометрів на північ від Тбілісі. Населення міста становить 7940 осіб (перепис 2014 року). Одне з найдавніших міст Грузії, засноване у V столітті до н. е. Старе місто лежить біля злиття річок Мткварі (грузинська назва Кури) і Арагві.
У Мцхеті знаходяться залишки укріплених резиденцій Армазської фортеці (Армазцихе), Бебрісцихе, міських кварталів, могильники, а також комплекс монастиря Самтавро (головний храм XI століття) і кафедральний собор Светіцховелі. Поблизу Мцхети розташовані один із найдавніших у країні монастирських храмів Джварі (VI століття), Шио-Мгвімський монастир. Пам’ятки культури регіону перебувають під охороною ЮНЕСКО і належать до всесвітньої спадщини.
Старі райони Великої Мцхети: Саркіне, Ціцамурі, Накулбакеві, Карсані, Мухатгверді, Калоубані-Кодмані.
Паневежи́с – місто на півночі Литви, п’яте за числом мешканців, адміністративний центр Паневезького повіту і Паневезького району. Місто розташоване на обох берегах річки Невежис (притока Німану), за 135 км на північний захід від Вільнюса, за 109 км від Каунаса і за 240 км від Клайпеди. Загальна площа – близько 50 км².
У місті перетинаються найважливіші автомагістралі Литви та міжнародна магістраль “Віа Балтика”, що з’єднує Вільнюс із Ригою. Залізничні лінії з’єднують із Даугавпілсом і Шяуляєм. Діють два аеродроми місцевого значення.
Мілвокі – місто в США, в округах Мілвокі, Вашингтон і Вокеша штату Вісконсин. Населення – 594 833 особи. Найчисленніше за населенням місто в Вісконсині, 31-е-у США. Знаходиться на південно – західному березі озера Мічиган.
У Мілвокі розташовані штаб-квартири та виробничі потужності кількох корпорацій: Johnson Controls, Northwestern Mutual Financial Network, Harley-Davidson, Rockwell Automation, Briggs & Stratton.
Це центральне місто агломерації Мілуокі, 40-та за чисельністю населення агломерація у Сполучених Штатах. Мілуокі віднесено до категорії міста “Гамма мінус” Мережею досліджень глобалізації та світових міст з регіональним ВВП понад 102 мільярди доларів у 2020 році.
Кашка́йш – місто і морський порт у Португалії, центр однойменного муніципалітету в складі округу Лісабон. Чисельність населення – 33,3 тис. жителів (місто), 206,5 тис. жителів (муніципалітет). Місто і муніципалітет входить до Лісабонського регіону і субрегіону Великий Лісабон. Входить до агломерації Великий Лісабон.
Серед пам’яток архітектури міста виділяється церква Igreja da Assuncao (Успіння Богородиці), оздоблена кахлями азулежу, що пережили землетрус 1755 року. Працює музей моря, у мальовничому міському парку знаходиться музей-бібліотека графа Каштру Гімарайнша, що зберігає багату колекцію книг, живопису, скульптури, кахлів. На мисі в південній частині міста розташований старовинний форт (XVII століття), закритий для відвідування, який нині “охороняє” марину для дорогих яхт. Також туристів може привабити рибний ринок, що працює вранці, і мальовничі природні гроти, вибиті на узбережжі хвилями. Також працює музей Паули Рего.
Герніка – місто й муніципалітет в Іспанії, входить до провінції Біскайя у складі автономної спільноти Країна Басків. Муніципалітет розташований у складі району Бустуріяльдеа-Урдайбай. Займає площу 8,6 км². Населення – 17 093 особи. Відстань до адміністративного центру провінції – 33 км. Розташований на північний схід від Більбао.
Місто засноване 28 квітня 1366 року принцом Тельо Кастильським. Є культурним та історичним центром баскської нації. У ньому знаходиться старий дуб, званий Деревом Герніки, який вважається символом свободи басків. Під ним іспанські королі давали обіцянку поважати привілеї басків і засідала рада старійшин басків.
Маямі – місто в США, розташоване на узбережжі Атлантичного океану на південному сході штату Флорида в окрузі Маямі-Дейд. Найбільший населений округ у Флориді та восьмий за чисельністю населення округ в Сполучених Штатах Америки з населенням у 2 500 625 осіб]. 44-те за площею місто в Сполучених Штатах з населенням у 413 892 осіб. Це найбільше місто у Флориді та найбільший мегаполіс на південному сході США.
За оцінками Організації Об’єднаних Націй, Маямі було п’ятою за кількістю жителів міською агломерацією в США 2000 року з населенням у 4 919 036 осіб, а 2008 року це число збільшилося до 5 232 342, що зробило Маямі четвертою за величиною агломерацією країни після Нью-Йорка, Лос-Анджелеса та Чикаго.
Альборая – місто і муніципалітет в Іспанії, входить до провінції Валенсія у складі автономного співтовариства Валенсія. Муніципалітет перебуває у складі району Уерта-Норте. Займає площу 8,3 км². Населення 22409 осіб Відстань до адміністративного центру провінції – 17 км.
Тлахомулько-де-Суньига – місто в Халіско (Мексика), частина регіону Гвадалахара. Населення муніципалітету – 416 тис. осіб. Місто є великою промисловою базою; на території міста розташований аеропорт Гвадалахара.
Сіракьюз – місто в США, яке розташоване в центральній частині американського штату Нью-Йорк між містами Олбані та Буффало, на південному березі озера Онондага.
Адміністративний центр округу Онондага. Населення 147 306 жителів .
Пхьонтхек – місто в провінції Кьонгідо, Південна Корея. У ньому розташовується велика база американських військово-морських сил і морський порт. Пхьонтхек розташований у південній частині провінції Кьонгідо, на заході межує з містом Хвасон і омивається Жовтим морем. На півночі межує з Хвасоном і невеликим містом Осаном. На сході межує з Ансоном. На півдні межує з провінцією Чхунчхон-Намдо.
Лачинський район – чудовий та унікальний регіон Азербайджану. Він є домом для багатих природних ресурсів, включаючи родовища корисних копалин і численні мінеральні джерела, а також відомий своїми рідкісними
лісами червоного дерева, різноманітними мінеральними водами, кобальтом, ураном, ртуттю, золотом, залізом і мармуром різних кольорів. Регіон також багатий на лікарські рослини.
Лачин має багате історичне минуле з понад 200 пам'ятками, серед яких архітектурні, культурні та історичні об'єкти, кургани та форти, надгробки та мечеті, а також камені з сюжетами. Видатними пам'ятками є храм Агоглан (5-6 ст.) і албанський монастир на річці Агоглан, мавзолеї Мелік Адждара і Кар Гюнбаз поблизу села Джиджимли, а також палац Хамза Солтан (1761), що відображає традиції східної архітектури.
Лачинський район перебував під вірменською окупацією з 18 травня 1992 року до 1 грудня 2020 року. Місто Лачин та села Забух і Сус були повністю звільнені 26 серпня 2022 року. Цю дату проголошено Днем міста Лачин.
Наразі в Лачині тривають відновлювальні роботи. Будується нова інфраструктура, відроджується район. Сім’ї змогли назавжди оселитися в будинках, в яких вони колись проживали, які були відновлені або відбудовані за дорученням глави держави після закінчення окупації.