ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛЕГАЛС», код згідно з ЄДРПОУ 40165919
(повне найменування юридичної особи, код згідно з ЄДРПОУ або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи – підприємця, ідентифікаційний код або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті)
інформує про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля.
- Інформація про суб’єкта господарювання
Місце знаходження юридичної особи: 07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Олега Онікієнка (раніше вул. Кутузова), 127, контактний номер телефону +380679615156.
(місцезнаходження юридичної особи або місце провадження діяльності фізичної особи-підприємця (поштовий індекс, адреса), контактний номер телефону)
- Планована діяльність, її характеристика, технічні альтернативи.
Планована діяльність, її характеристика.
Планованою діяльністю передбачається промислова розробка Бучанського родовища будівельних пісків площею 10,7 га. Корисна копалина – пісок. Річна продуктивність кар’єру по корисній копалині 41,6 тис. м3.
Також передбачається зміна цільового призначення земельної ділянки площею 5 га, яка перебуває в оренді у ТОВ «ЛЕГАЛС» (кадастровий номер 3222485200:05:005:5319; цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства). Планований вид цільового призначення даної земельної ділянки – для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов’язані з користуванням надрами, для видобування корисних копалин Бучанського родовища будівельних пісків.
Технічна альтернатива 1. Зважаючи на гірничо-геологічні умови родовища, обумовлені заводненням нижньої частини розрізу покладу корисної копалини, виділяються два тіла корисної копалини: сухих пісків і обводнених пісків.
Для сухих пісків приймається транспортна система розробки родовища із зовнішнім розташуванням відвалів розкривних порід, для обводнених пісків – система із застосуванням засобів гідромеханізації. Розробка сухого піску проводиться одноківшевим екскаватором ємністю до 1,2 м3 у комплексі з автомобільним транспортом.
Розробка обводнених пісків проводиться землесосним снарядом продуктивністю 80,0 м3/год по ґрунту та 400 м3/год по пульпі. Роботи по розробці обводнених пісків проводяться паралельно із випередженням розробки сухих пісків та розкривних порід.
Технічна альтернатива 2.
Видобування обводнених пісків шляхом черпання екскаваторами типу драглайн.
- Місце провадження планованої діяльності, територіальні альтернативи.
Місце провадження планованої діяльності: територіальна альтернатива 1.
Бучанське родовище будівельних пісків розташоване у Бучанському районі Київської області, яке розташоване на відстані 0,2 км на південний захід від села Забуччя, в межах земель Михайлівсько-Рубежівської сільської ради.
Місце провадження планованої діяльності: територіальна альтернатива 2.
У зв’язку з тим, що родовище розвідане, запаси затверджені ДКЗ України (протокол від 02-05 лютого 2021 року №5257) і має географічну прив’язку з частковим відведенням земельних ділянок під розробку, територіальна альтернатива не розглядається.
- Соціально-економічний вплив планованої діяльності
Соціально-економічний вплив від планованої діяльності носить позитивний характер. Основними позитивними факторами є збільшення надходжень грошових коштів у бюджет району, села та області, що сприятиме розвитку державних, соціальних, господарських програм (в т.ч. сплати рентної плати за користування надрами, орендної плати за землю), поліпшення загальної соціально-економічної ситуації в районі, забезпечення якісною будівельною сировиною, зайнятості місцевого населення. Крім того, провадження планованої діяльності сприятиме реалізації Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року.
- Загальні технічні характеристики, у тому числі параметри планованої діяльності (потужність, довжина, площа, обсяг виробництва тощо)
Планованою діяльністю передбачається промислова розробка Бучанського родовища будівельних пісків площею 10,7 га. Корисна копалина – пісок.
Балансові запаси пісків у контурі кар’єру – 670,4 тис. м3 (не обводнених – 309,7 тис. м3; обводнених – 360,7 тис. м3); експлуатаційні запаси пісків – 649,1 тис. м3 (не обводнених – 288,4 тис. м3; обводнених – 360,7 тис. м3); обсяг розкривних порід у межах кар’єру – 210,8 тис. м3, у тому числі відвал супісків – 74,5 тис. м3; експлуатаційний обсяг розкривних порід – 232,1 тис. м3; промисловий коефіцієнт розкриву з шаром зачистки – 0,36 м3/м3. Річна потужність кар’єру по корисній копалині – 41,6 тис. м3 (необводнені піски – 19,2 тис.м3; обводнені піски – 22,4 тис. м3); річна продуктивність кар’єру по товарній продукції – 4,0 тис. м3 (необводнені піски – 18,5 тис.м3; обводнені піски – 21,5 тис. м3). Строк забезпечення підприємства запасами – 15,6 років.
Сухі піски за зерновим складом придатні для благоустрою, рекультивації та планування території згідно ДСТУ Б В.2.7-29-95 «Дрібні заповнювачі природні, із відходів промисловості, штучні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Класифікація». Обводнені піски відповідають вимогам ДСТУ БВ.2.7-32-95 «Пісок щільний, природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. Технічні умови» для дорожнього будівництва, для штукатурних розчинів, як компонент-в’яжучий силікатних бетонів та згідно ДСТУ Б В.2.7-29-95 «Дрібні заповнювачі природні, із відходів промисловості, штучні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Класифікація» придатні для благоустрою, рекультивації та планування території.
- Екологічні та інші обмеження планованої діяльності за альтернативами:
щодо технічної альтернативи 1:
- дотримання розмірів нормативної санітарно-захисної зони, відповідно до «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів (ДСП 173-96)», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.96 р. № 173;
– здійснення планованої діяльності в межах відведених, згідно чинного законодавства України, у користування земельних ділянок;
– рівень акустичного забруднення не повинен перевищувати нормативних показників згідно ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку» тощо.
– відпрацювання корисної копалини в межах затверджених запасів;
– організація спеціально відведених та відповідно обладнаних місць для тимчасового зберігання кожного окремого виду небезпечних відходів згідно з їх характеристикою небезпеки та відповідно до вимог діючих санітарно-гігієнічних норм і правил з подальшою передачею спеціалізованим підприємствам відповідно укладених угод.
– дотримання значень гранично допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених пунктів;
– дотримуватись нормативів ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги»;
– проведення постійного радіаційного (радіометричного) контролю корисних копалин і готової продукції у відповідності до норм і вимог ДГН 6.6.1-6.5.001-98 «Державні гігієнічні нормативи. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)», наказу МОЗ України від 02.02.2005 №54 «Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України» (ОСПУ-2005);
щодо технічної альтернативи 2: аналогічні обраному варіанту провадження планованої діяльності, а також недопущення забруднення ґрунтів та підземних водоносних горизонтів забруднюючими речовинами.
щодо територіальних альтернатив 1, 2 – не розглядаються.
- Необхідна еколого-інженерна підготовка і захист території за альтернативами:
щодо технічної альтернативи 1:
Для належного захисту території розробку родовища необхідно виконувати з урахуванням таких основних вимог:
– максимального збереження ґрунтово-рослинного шару;
– відведення поверхневих вод із швидкостями, які виключають ерозію ґрунтів прилягаючих територій;
– проходження екскаваторним способом піонерного котловану для встановлення земснаряду;
– облаштування карт намиву піску;
– облаштування пульпопроводів та системи замкнутого водопостачання кар’єру;
– дотримання технології, передбаченої проектом розробки та рекультивації родовища.
щодо технічної альтернативи 2:
– максимальне збереження ґрунтово-рослинного шару;
– відведення поверхневих вод із швидкостями, які виключають ерозію ґрунтів прилягаючих територій.
щодо територіальних альтернатив 1, 2 – не розглядалась.
- Сфера, джерела та види можливого впливу на довкілля:
щодо технічної альтернативи 1
Основними видами впливу планової діяльності на навколишнє середовище можуть бути: вплив на повітряне середовище, водне середовище, геологічне середовище та ґрунти, шумове навантаження, утворення відходів, рослинний та тваринний світ.
− клімат і мікроклімат: значне виділення кількості парникових газів, вологи і тепла; локальне підвищення температури повітря не передбачається;
− повітряне середовище: викиди від двигунів внутрішнього згоряння допоміжних кар’єрних механізмів та автотранспорту, викиди пилу при зберіганні та навантаженні піску;
− ґрунти та геологічне середовище: зняття ґрунтово-рослинного шару з наступним використанням його для рекультивації порушених земель, видобування піску з наступною рекультивацією гірничої виробки;
- підземні води: суттєве зниження рівня підземних вод не передбачається. Втрати води в кар’єрі за рахунок випаровування, інфільтрації та інші, компенсуються за рахунок припливу ґрунтових вод;
- поверхневі води: забір поверхневих вод з природних водних об’єктів та скидання кар’єрних вод у поверхневі водні об’єкти не передбачається;
− поводження з відходами: передбачається утворення побутових та виробничих відходів, внаслідок експлуатації кар’єрної техніки та автотранспорту;
− рослинний та тваринний світ: можливе занепокоєння для представників тваринного світу за рахунок створення додаткового шумового навантаження;
− аварійні ситуації: родовище складене нетоксичними породами, прийняті відповідно до проекту розробки кути укосів фіксованих бортів кар’єру забезпечують їх довготривалу стійкість, у зв’язку з чим аварійні ситуації при розробці родовища зводяться до мінімуму;
щодо технічної альтернативи 2 – такий самий, як і при технічній альтернативі 1;
щодо територіальної альтернативи 1,2 – не розглядалась.
- Належність планованої діяльності до першої чи другої категорії видів діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля (зазначити відповідний пункт і частину статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”)
Планована діяльність належить до другої категорії видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до
– підпункту 3 пункту 2 частини 3 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля;
– підпункту 1 пункту 3 частини 3 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля;
- Наявність підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля (в тому числі наявність значного негативного транскордонного впливу на довкілля та перелік держав, довкілля яких може зазнати значного негативного транскордонного впливу (зачеплених держав)
Підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля немає.
- Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля
Планується провести дослідження впливу планової діяльності на атмосферне повітря, шумового впливу, геологічне середовище та ґрунти, водне середовище, рослинний, тваринний світ, техногенне та соціальне середовище під час розробки родовища. Розроблення заходів по зниженню негативних впливів на довкілля та підвищення екологічного благополуччя.
- Процедура оцінки впливу на довкілля та можливості для участі в ній громадськості
Планована суб’єктом господарювання діяльність може мати значний вплив на довкілля і, отже, підлягає оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Оцінка впливу на довкілля ̶ це процедура, що передбачає:
підготовку суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля;
проведення громадського обговорення планованої діяльності;
аналіз уповноваженим органом звіту з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової
інформації, яку надає суб’єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;
надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого абзацом п’ятим цього пункту;
врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності, зазначеного у пункті 14 цього повідомлення.
У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений орган, виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.
Забороняється розпочинати провадження планованої діяльності без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.
Процедура оцінки впливу на довкілля передбачає право і можливості громадськості для участі у такій процедурі, зокрема на стадії обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, а також на стадії розгляду уповноваженим органом поданого суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля.
На стадії громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля протягом щонайменше 25 робочих днів громадськості надається можливість надавати будь-які зауваження і пропозиції до звіту з оцінки впливу на довкілля та планованої діяльності, а також взяти участь у громадських слуханнях. Детальніше про процедуру громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля буде повідомлено в оголошенні про початок громадського обговорення.
Тимчасово, на період дії та в межах території карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, до повного його скасування та протягом 30 днів з дня скасування карантину, громадські слухання не проводяться і не призначаються на дати, що припадають на цей період, про що зазначається в оголошенні про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля.
- Громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля
Протягом 20 робочих днів з дня оприлюднення цього повідомлення на офіційному веб-сайті уповноваженого органу громадськість має право надати уповноваженому органу, зазначеному у пункті 15 цього повідомлення, зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.
Надаючи такі зауваженні і пропозиції, вкажіть реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (зазначений на першій сторінці цього повідомлення). Це значно спростить процес реєстрації та розгляду Ваших зауважень і пропозицій.
У разі отримання таких зауважень і пропозицій громадськості вони будуть розміщені в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля та передані суб’єкту господарювання (протягом трьох робочих днів з дня їх отримання). Особи, що надають зауваження і пропозиції, своїм підписом засвідчують свою згоду на обробку їх персональних даних. Суб’єкт господарювання під час підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля зобов’язаний врахувати повністю, врахувати частково або обґрунтовано відхилити зауваження і пропозиції громадськості, надані у процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Детальна інформація про це включається до звіту з оцінки впливу на довкілля.
- Рішення про провадження планованої діяльності
Відповідно до законодавства рішенням про провадження даної планованої діяльності буде:
- Спеціальний дозвіл на користування надрами для видобування корисних копалин, що видається Державною службою геології та надр України;
- Рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та зміну їх цільового призначення, що видається (приймається) органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування.
(вид рішення відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля та орган, до повноважень якого належить прийняття такого рішення)
- Усі зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, необхідно надсилати до
Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України,
Департамент екологічної оцінки та контролю,
Відділ оцінки впливу на довкілля
(найменування уповноваженого органу,
03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35; [email protected],
поштова адреса, електронна адреса,
тел./факс +38 (044) 206-31-40, +38 (044) 206-31-50, +38 (044) 206-31-13
контактна особа – Тіщенкова Марина Олегівна, директор департаменту
(номер телефону та контактна особа)
