Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, які померли (загинули) в період проходження строкової військової служби незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв”язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника чи ні, з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника. Якщо цей термін пропущений, то пенсія призначається з дня звернення за її призначенням.
Батьки і чоловік ( дружина ) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв”язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Непрацездатними членами сім’ї вважаються:
– чоловік ( дружина ), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”;
– діти ( у тому числі діти, які народилися до закінчення 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.
Діти, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах І- ІV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти – до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
– чоловік ( дружина ), а в разі їх відсутності – один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною померлого годувальника до досягнення нею 8 років.
До членів сім”ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться непрацездатні особи, якщо вони :
були на повному утриманні померлого годувальника;
одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім’ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв”язку з втратою годувальника.
Положення цього Закону, що стосуються сім”ї померлого, відповідно поширюються і на сім”ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку. Якщо померла особа не була застрахованою за Законом України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” або на день смерті не мала страхового стажу, необхідного для призначення пенсії по інвалідності, такій особі призначається державна соціальна допомога.
Якщо годувальник помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсія призначається за Законом України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
У таблиці наведено категорії осіб, які належать до непрацездатних членів сім”ї померлого, та умови, за яких вони вважаються такими, що перебували на утриманні годувальника:
| Категорія осіб | Умова | Особливості призначення пенсії |
| Чоловік (дружина), батько, мати померлого годувальника | Вони є інвалідами | Пенсію призначають, якщо зазначені особи:
– були на повному утриманні померлого; – одержували від нього допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування; – не були на утриманні померлого, але у зв”язку з його смертю втратили джерело засобів до існування (таку втрату встановлюють у судовому порядку) |
| Вони досягли пенсійного віку(чол. – 60 років, жін. – 55 років) | ||
| Діти померлого годувальника (у тому числі діти, які наро- дилися не пізніше 10 місяців з дня його смерті) | Їм не виповнилося 18 років | 1. Пенсію призначають незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого.
2. Право на пенсію зберігається, навіть, якщо дітей буде усиновлено. 3. Усиновлені діти мають право на пенсію нарівні з рідними. 4. Пасинок (падчерка) мають право на пенсію нарівні з рідними дітьми,якщо вони не одержували аліментів від батьків. |
| Незалежно від віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років | ||
| Діти померлого старші 18 років, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах | До закінчення ними навчальних закладів, але тільки до досягнення ними 23 років | 1. Пенсію призначають незалежно від того,чи були вони на утриманні померлого.
2. З 1 січня 2004 року не мають права на призначення пенсії у зв’язку із втратою годувальника діти померлого у віці старші за 18 років, які навчаються у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації з вечірньою та заочною формою навчання, навіть за умови, що в цей період вони не працюють. |
| Діти-сироти (у яких померли обоє батьків) | До досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні |
Пенсію призначають незалежно від того, чи були вони на утриманні обох чи лише одного з померлих батьків. |
| Чоловік (дружина), а за їх відсутності – один
з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника |
Незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють та доглядають за дитиною померлого годувальника до досягнення
нею (ними) 8 років |
Пенсію призначають, якщо зазначені особи:
– були на повному утриманні годувальника; – або одержували від нього допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. |
Пенсія у зв’язку із втратою годувальника призначається одна на всіх членів сім’ї, які мають право на неї, і розподіляється між непрацездатними членами сім”ї рівними частками. За бажанням пенсіонера може бути виділено його частку пенсії, яка виплачуватиметься окремо. Пенсія у зв’язку із втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім’ї померлого годувальника вважається непрацездатним, а членам сім”ї, які досягли пенсійного віку – довічно.
Розмір пенсії у зв”язку із втратою годувальника визначається у такому порядку:
| Кількість непрацездатних членів сім’ї | Розмір пенсії |
| 1 | 50% пенсії за віком померлого годувальника |
| 2 і більше | 100% пенсії за віком померлого годувальника |
Дітям-сиротам пенсія у зв’язку із втратою годувальника призначається, виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.
Крім того, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року №265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян”, у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат ( з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, суми індексації, та ін. доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв”язку із втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім”ї 100%, на двох – 120%, на трьох і більше – 150% прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
Додатково повідомляємо, що у зв”язку з набранням чинності 1 січня 2006року Закону України “Про внесення змін до ЗУ”Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”, інваліди з дитинства та діти-інваліди мають право на одночасне призначення та виплату пенсії в разі втрати годувальника (якщо має право на її призначення) органами управлінь Пенсійного фонду та державної соціальної допомоги відповідно до Закону України ”Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” регіональними управліннями праці та соціального захисту населення.
Державна соціальна допомога призначається з дня звернення за її призначенням. Для цього до управління необхідно надати наступні документи:
Заява про призначення державної соціальної допомоги.
Паспорт заявника (інваліда з дитинства, одного з батьків дитини-інваліда, опікуна, піклувальника), копія та оригінал.
Свідоцтво про народження дитини-інваліда, копія та оригінал.
Ідентифікаційний код заявника.
Довідка про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника та дитини-інваліда.
Довідка з місця навчання дитини-інваліда.
Відомості про роботу інваліда з дитинства.
Довідка медико-соціальної експертизи або медичний висновок, видані у встановленому порядку.
Довідка з Пенсійного фонду про припинення виплати пенсії по інвалідності та призначення пенсії в разі втрати годувальника.
Рахунок банку, на який буде перераховуватись допомога.
Якщо з заявою звертається опікун або піклувальник, то подається також копія рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування. Один з непрацюючих батьків,усиновителів, опікун чи піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років, додатково подають довідку про те, що вони не працюють та не займаються підприємницькою діяльністю.
