(22.04.1982 – 13.03.2022)
Сергій Нощенко народився 22 квітня 1982 року в с. Глиниця Радомишльського району Житомирської області.
Навчався в Кичкирівській загальноосвітній школі.
Працював на деревообробному підприємстві і це у нього виходило досить добре.
16 липня 2015 року був мобілізований для проходження військової служби у зоні проведення АТО в лавах Національної гвардії України. Півроку служив на блокпості поблизу м. Щастя Луганської області, потім був переведений до Слов’янської військової частини і проходив службу поблизу села Гранітне Донецької області.
У жовтні 2016 року був звільнений у резерв першої черги і повернувся додому.
З 2017 року проживав разом з дружиною та синами Дмитром і Тімуром в селищі Бабинці Бучанського району.
24 лютого 2022 року був у матері в с. Глиниця. Як тільки дізнався про початок війни, то цілий день добирався до Бучанського військкомату, щоб стати на захист України.
З 25 лютого 2022 року захищав Ірпінь на блокпості біля ТРЦ «Жираф». Мав позивний «Сєрий». Під час оборони Ірпеня потоваришував з Олександром Литкіним (позивний «Каштан»).
У ніч з 12-го на 13-те березня під час виконання бойового завдання потрапив під мінометний обстріл і загинув разом з побратимами Литкіним Олександром («Каштан») і Паськом Дмитром («Нільс»). Четвертий побратим Сергія – Олег Костенко («Тихий») – був тяжко поранений, на щастя, вижив.
Сергій був дуже доброю людиною, ніколи не відмовляв у допомозі друзям та рідним. Був люблячим сином, чоловіком і батьком. Був патріотом України.
Нагороджений медаллю «ЗА ОБОРОНУ РІДНОЇ ДЕРЖАВИ» (посмертно).
Рішенням Ірпінської міської ради Сергію Нощенку присвоєно Почесне звання «ПОЧЕСНИЙ ГРОМАДЯНИН МІСТА ІРПІНЬ» (посмертно).
Вічна пам’ять Герою-захиснику!
