(07.07.1989 – 06.11.2022)
Собір Канзафаров народився 7 липня 1989 року в м. Навої, республіка Узбекистан, але за національністю був азербайджанцем.
В 11 років залишився сиротою, померла мама Міхріван. Батько, кримський татарин, участі у вихованні сина не приймав. Усю любов і турботу отримав від бабусі та старшої сестри Наргіз. Після смерті бабусі, виховувався в інтернаті. Здобув освіту автоелектрика. Це стало пристрастю на все життя. Не уявляв себе без автомобіля чи мотоциклу.
У пошуках кращої долі виїхав до Москви, потім оселився у м. Білі Береги. Згодом був депортований до Узбекістану.
У 2018 році переїхав до м. Київ, столиці України, відкрив ФОП, успішно розвивав власну справу у торгівельній сфері. Мав багато друзів та, нарешті, відчув себе вільною людиною.
З початком повномасштабного вторгенення, з 24 лютого 2022 року, не зміг стояти осторонь. Допомагав при евакуації людей з м. Ірпінь, займався доставкою продуктів харчування, рятував тварин. Після деокупації оселився в Ірпені.
Після численних перевірок дав присягу народові України у лавах Збройних Сил України від Ірпінської ТРО. Захищав незалежність нашої країни на східному фронті стрільцем військової частини А4247 243 батальйону.
6 листопада 2022 року сталося непоправне. При виході з бойової позиції біля м. Бахмут Донецької області, Собір Канзафаров загинув разом з побратимом.
За підтримки азербайджанської громади, проведений в останню путь з усіма належними почестями та похований на мусульманському кладовищі у м. Гостомель.
У скорботі залишилась кохана дівчина, друзі та побратими.
Рішенням Ірпінської міської ради Собіру Канзафарову присвоєно Почесне звання «ПОЧЕСНИЙ ГРОМАДЯНИН МІСТА ІРПІНЬ» (посмертно).
Вічна пам’ять Герою-захиснику!
