Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2018 №841 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету міністрів України» внесено зміни до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 (далі Положення), якими надано можливість комісіями прийняти рішення щодо призначеної житлової субсидії домогосподарству, до складу якого входять особи, що перебувають за кордоном більше 60 днів протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, якщо такими особами підтверджено легалізованими в Україні документами набуття страхового стажу в інших країнах з якими укладено договори про соціальне забезпечення.
Країни, з якими укладено міжнародні договори, є: Богларія, Естонія, Латвія Литва, Монголія, Португалія, Польша, Румунія, Словаччина, Угорщина, Чехія, Азербайджан, Білорусь, Вірменія, В’єтнам,Грузія, Молдова, Росія. Цей перелік може змінюватись.
У кожній країні є організації, що підтверджують набуття страхового стажу особами що там перебувають відповідною довідкою.
Форма довідки встановлюється компетентним органом тієї країни в якій вона видається. У цій довідці має зазначатися період набуття особою страхового стажу включно з періодом за який враховуються її доходи, у разі призначення житлової субсидії домогосподарству, до складу якого входить особа.
Така довідка повинна бути легалізована в Україні для цього існує два шляхи:
1.Апостиль – це спеціальний штамп, наявність якого надає документу легальний статус на території країн – учасниць Гаазької Конвенції, зазвичай апостиляцію документа можна зробити в бюро перекладів.
Існують випадки, в яких при оформленні документа для певних країн, потрібно ставити подвійний апостиль. Це означає, що перший апостиль ставиться на оригінал або на нотаріально завірену копію документа, після чого виконується нотаріально засвідчений переклад; при цьому проставлення апостиля подвійного виконується на засвідчений нотаріусом переклад.
До переліку таких країн відносяться: Бельгія, Великобританія, Данія, Індія, Іспанія, Італія, Нідерланди, Норвегія, Португалія, США, Франція, Швейцарія, Швеція.
2.Консульська легалізація – використовується для країн, де не поширюється дія Гаазької конвенції. Порядок консульської легалізації офіційних документів установлюється Віденською конвенцією «Про консульські зносини» 1963 року, міжнародними договорами та чинним законодавством України.