14 грудня наповнене сумними спогадами – Україна вшановує учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
У страшну квітневу ніч 1986 року першим на місце катастрофи вже через 7 хвилин після вибуху прибув лейтенант внутрішньої служби Володимир Правик. Оцінивши візуально ситуацію на 4-му енергоблоці, взяв на себе обов’язки першого керівника гасіння пожежі і прийняв єдине правильне рішення – відрізати полум’я зі сторони машинного залу, щоб не допустити його до інших реакторів.
Ні він, ні його колеги-пожежні навіть не здогадувалися з чим мають справу. Працювали без ізолюючих протигазів. Ніхто не попередив їх про небезпеку радіоактивного диму і уламків. Вони чесно виконували свій громадянський обов’язок, будучи впевненими, що мають справу зі звичайною пожежею. Помер Володимир від гострої променевої хвороби, отриманої внаслідок попадання радіоактивних речовин в дихальні шляхи. Йому не було і 24 років.
«Пам’ять про подвиг Героя Радянського Союзу Володимира Правика і сьогодні живе в Ірпені. Ми зберегли від забудови і перетворили на один із кращих в Україні парк його імені, який відкривали після реконструкції разом з його батьками. У центрі парку височіє пам’ятник Володимиру Правику, до якого традиційно несуть квіти молодята та гості міста», – зазначив Ірпінський міський голова Володимир Карплюк.
«Всі наші дні – це боротьба за те, щоб було більше добра і справедливості, чесності, більше порядку. Для нас і дітей наших», – ці слова належать Володимиру Правику. Як на мене, наше життя за цим принципом – найкраща пам’ять і шана героям», – додає очільник Ірпеня.
