Статтею 116 Кодексу законів про працю України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум в інші строки, ніж ті, що передбачені статтею 116 КЗпП України, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст.117 КЗпП України).
Недотримання строків розрахунку при звільненні працівника є підставою для застосування до юридичних та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, фінансових санкцій, передбачених абзацом восьмим частини другої статті 265 КЗпП України, у розмірі мінімальної заробітної плати (4173 грн.).
Також, за порушення вимог статті 116 КЗпП України встановлена адміністративна відповідальність, яка визначена ч.1 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Управління праці та соціального захисту населення
