(14.02.1974 – 05.03.2022)
Віктор Коваль народився 14 лютого 1974 року в м. Київ. Батько був військовим будівельником і тому родина часто переїздила.
Так, сім’я проживала і в м. Первомайську, і в м. Речиці, і в с. Слуцьку, і ще в інших містах, відповідно розташування об’єктів будівництва.
У 1983 році родина переїхала до м. Ірпінь, де батьки отримали квартиру. Віктор був переведений на навчання до Ірпінської середньої школи №2 з поглибленим теоретичним та практичним вивченням математики.
У шкільні роки займався академічною греблею на байдарках, захоплювався велосипедною їздою та багато читав.
У 1991 році вступив на навчання до Київського політехнічного інституту на механіко-машинобудівний факультет за спеціальністю «Гідравлічні машини, гідропривод і гідропневмоавтоматика». Після закінчення отримав кваліфікацію інженера-механіка.
У 1995 році одружився і переїхав до м. Буча Київської області.
У 1997 році був зарахований до лав внутрішньої служби Міністерства внутрішніх справ України. Проходив службу в підрозділах внутрішньої служби МВС з пожежної безпеки та надзвичайних ситуації, у тому числі у зоні відчуження на Чорнобильській АЕС. Неодноразово був нагороджений відомчими відзнаками.
У зв’язку з реорганізацією системи внутрішньої служби МВС України у 2005 році звільнився з лав МВС у званні майора внутрішньої служби.
У 2005 році був прийнятий до Державного підприємства «Газ-Тепло».
З 2013 року здійснював індивідуальну підприємницьку діяльність.
У 2019 році родина побудувала будинок у с. Михайлівка-Рубежівка, де і зустріла відкриту збройну агресію військ російської федерації.
Загинув 5 березня 2022 року в с. Михайлівка-Рубежівка внаслідок обстрілів російською армією.
Без чоловіка та батька залишилась дружина та син.
Нагороджений медаллю «ЗА ОБОРОНУ РІДНОЇ ДЕРЖАВИ» (посмертно).
Рішенням Ірпінської міської ради Віктору Ковалю присвоєно Почесне звання «ПОЧЕСНИЙ ГРОМАДЯНИН МІСТА ІРПІНЬ» (посмертно).
Вічна пам’ять Герою-захиснику!
