(04.01.1974 – 20.04.2023)
Володимир Сидорук народився 4 січня 1974 року в м.Київ, а останні 15 років, разом із дружиною проживав у місті Ірпінь в тому ж будинку, що і його дідусь – заслужений художник України Сидорук Володимир Федорович.
Володимир закінчив КНЕУ за спеціальністю “радіомеханіка” та здобув вищу освіту в Європейському Університеті.
У цивільному житті мав творчу вдачу – займався проєктуванням, дизайном, ремонтом будинків, але найбільше цікавився та займався електромонтажними роботами. Брався за найскладніше, забезпечуючи домівки світлом та наповнюючи теплом людські серця.
Володимир був дуже мирною людиною, але мав стійку громадянську позицію. Тому в перші ж дні вступив добровольцем до лав ЗСУ. Враховуючи його професійність та досвід, був зарахований до ремонтно-відновлювального підрозділу військової частини А0998 міста Яворів.
Щоденно займався ремонтом бойової техніки, часто їздив за нею на лінію фронту. Завдяки його майстерності та знанням, бойові машини, які були майже втрачені – відновлювалися та поверталися на передову до бою.
У нашого захисника були не тільки золоті та вмілі руки, а й чуйне та добре серце. Він був надійним, порядним, чесним, відданим своїй країні, родині та друзям.
У Володимира залишились дружина, син, мама, сестри, багато рідних та друзів, які пам’ятатимуть його завжди.
Загинув старший солдат Сидорук Володимир Святославович 20 квітня 2023 року в місті Дружківка, Донецької області.
Похований на Алеї пам’яті захисників України в м. Ірпінь.
Рішенням Ірпінської міської ради Володимиру Сидоруку присвоєно Почесне звання «ПОЧЕСНИЙ ГРОМАДЯНИН МІСТА ІРПІНЬ» (посмертно).
Вічна пам’ять Герою-захиснику!
