Розгляд пакета законопроектів про проведення кардинальних змін у пенсійному забезпеченні щодо запровадження накопичувальної системи й скасування привілейованих спецпенсій, який був запланований ще на 21 травня, у Верховній Раді не відбувся і його перенесли.
Голова Комітету ВР з питань соцполітики, зайнятості й пенсійного забезпечення Людмила Денісова поінформувала журналістів, що 20 травня комітет розглянув два законопроекти щодо перенесення термінів ухвалення закону про призначення всіх пенсій, зокрема спеціальних, на загальних засадах. Розглянуто проект, внесений усіма членами комітету (№2852), щодо перенесення терміну з 1 червня на 1 грудня і проект Юрія Шухевича щодо перенесення терміну до 1 липня.
І додала, що уряд вніс законопроект, яким запроваджується накопичувальна система пенсійного страхування та єдині принципи нарахування пенсій. Однак, на думку голови комітету, він потребує значного доопрацювання саме в контексті запровадження накопичувальної системи, яка у такому вигляді не запрацює і не матиме довіри громадян.
На переконання народного депутата, у законопроекті потрібно чітко визначити механізми захисту внесків громадян від інфляційних чинників, прописати гарантії, як саме держава забезпечить людям отримання накопичених коштів. А ще вирішити питання, яке постане після того, як люди віком до 35 років почнуть повністю сплачувати внески за накопичувальної системою. Тож необхідно буде збільшити виділення коштів з держбюджету на підтримку бюджету Пенсійного фонду. Також у проекті закону не виписано механізму отримання накопичень після виходу людини на пенсію.
— На ці запитання відповідей у законопроекті немає. Навіть якщо його ухвалять у першому читанні, знадобиться час на його доопрацювання. Тому члени комітету і запропонували перенести термін скасування норм з пенсійного забезпечення на 1 грудня, — зауважила голова комітету. І резюмувала, що парламент хоче змінити стару систему та захистити всіх наших громадян. Виважено і фахово провести пенсійну реформу, щоб люди мали змогу жити достойно.
Та доки на найвищому рівні тривають дебати у громадяни виникає багато питань щодо їх майбутньої пенсій та які вигоди вони отримають від такої новації.
Чому перехід до накопичувальної системи вважається вагомим стимулом до легалізації зарплат?
У солідарній системі кошти державні, у накопичувальній — свої. Нині працівники не мають достатнього стимулу для легалізації доходів. Зокрема тому, що ці внески не є їхньою власністю. З іншого боку, нині в Україні майже кожен четвертий пенсіонер має право на певні пільги, доплати до пенсії. І саме за рахунок усіх інших пенсіонерів. А за таких реалій не дивно, що в людей немає бажання легалізувати свої доходи й збільшувати внески до ПФ. Бо який у цьому сенс?
Але запровадження накопичувальної системи та інституту власності на пенсійні кошти, прозорість у їх формуванні й накопиченні має стимулювати працівників до легалізації їхніх зарплат, отже наповнення як солідарної, так і накопичувальної систем. Бо людина, яка офіційно отримуватиме більшу зарплату, і внески до обох систем зможе сплачувати більші. Тож до моменту виходу на заслужений відпочинок зможе накопичити для себе більше коштів, а отже й отримає відчутно більші виплати. У цифрах: якщо нині пенсіонер отримує в середньому близько 45% колишньої середньої зарплати у вигляді пенсійних виплат, то якщо братиме участь ще й у накопичувальній системі, загалом зможе отримати понад 60%.
Держслужбовці й прирівняні до них працівники вже чимало років сплачували і продовжують нині платити до ПФ майже утричі більше коштів, ніж інші працівники, розраховуючи на отримання спецпенсій. Та їх скасували, чи зменшиться сума цього відрахунку? І що буде з грошима, які вони вже сплатили?
Така підвищена плата до ПФ для держслужбовців та прирівняних осіб запроваджена з 2001 року. Тож у кого з них вже є 10 років стажу, має право, виходячи на пенсію, отримати компенсацію за виплату цих підвищених внесків: залежно від тривалості страхового стажу це може бути від 10 до 20 прожиткових мінімумів як одноразова виплата.
Після скасування спецпенсій ці люди продовжуватимуть відраховувати підвищені внески до професійної пенсійної системи. Тобто до солідарної держслужбовці відраховуватимуть такий самий внесок, як і інші працівники. А все, що вище, — до Професійного пенсійного фонду, який буде створено. І за рахунок цих накопичень, виходячи на пенсію, держслужбовці також матимуть змогу отримати додаткові виплати.
Чи ви порадили б державному службовцеві, якому вже понад 35 років, брати участь і в накопичувальній системі?
Так, порадили б. І навіть якщо до 55 цій людини залишається кілька років, вона встигне накопичити певні кошти (а якщо має високу зарплату, то й чималі) з різних джерел. І, безумовно, оцінить це, коли отримуватиме виплати: від солідарної системи, накопичувальної та Професійного ПФ.
Чи є обов’язковою участь у накопичувальній системі громадян до 35 років включно, чи все-таки ті, кому на 1 січня 2017 року виповниться 35, вже матимуть вибір?
Обов’язкову участь в накопичувальній системі братимуть працюючі українці, яким на 1 січня 2017 року ще не виповниться 35 років. Тобто до 34 повних років включно. Ті ж, кому на той момент уже виповниться 35, уже матимуть вибір.
Добровільно брати участь зможуть люди від 35 до 55, але ж пенсійний вік в Україні настає у 60 років. То чому таке обмеження?
Граничний вік, за якого можна буде добровільно взяти участь у накопичувальній системі, — 55 років. Адже людині потрібен буде хоча б мінімальний термін, щоб накопичити кошти. А він, за підрахунками фахівців, має бути не менш ніж 5 років. Якщо ж у людини невелика зарплата і до пенсії менш як 5 років, брати участь у накопичувальній системі немає сенсу.
Чи матиме право людина після 35 років спочатку вирішити добровільно взяти участь у накопичувальній системі, а потім, з певних міркувань, передумати і до настання пенсійного віку перестати сплачувати внески до неї? Коли в такому разі вона зможе отримати вже сплачені кошти?
Законопроектом передбачено, що працівники, старші за 35 років, які вирішать брати участь у накопичувальній системі за власним бажанням, мають протягом року (з 1 січня 2017-го до 1 січня 2018-го) все добре прорахувати, зважити, чи буде це вигідно, чи ні, і чітко й остаточно прийняти для себе рішення. Адже якщо працівник долучиться до цієї системи, залишити він її не зможе, а повинен буде до 55 років щомісяця робити відрахування. Як кажуть, назад дороги вже не буде. Заощадження ж він отримає, як і заявлено, з настанням пенсійного віку.
