Живе лиш той, хто не живе для себе,
Хто для других виборює життя.
В. Симоненко
Олександр Васильович ДАВИДЧУК
(6 жовтня 1966 – 27 липня 2014)
боєць батальйону територіальної оборони «Айдар»
Український військовик, боєць батальйону територіальної оборони «Айдар» МО України. Загинув поблизу міста Лутугине Луганської області.
Закінчив школу в рідному селі Грузькому Макарівського району Київської області. Учасник війни в Афганістані. Мешкав з родиною в місті Ірпені.
Під час російсько-української війни 2014 року на початку липня він, разом з ще одним ірпінцем, колишнім «афганцем» Миколою Личаком, як волонтер вирушив на Луганщину з гуманітарною допомогою землякам. Потрапивши в зону АТО, чоловіки побачили гостру потребу в бійцях, тож вирішили стати пліч-о-пліч із земляками на захист України. Уночі проти неділі (27 липня) бійці отримали наказ окопатися, підготувати оборонні споруди для танків. Потрапили під шквальний обстріл російсько-терористичних військ.
30 липня у місті Ірпінь загиблих захисників Вітчизни прийшли провести в останню путь сотні небайдужих людей. Іменем О. В. Давидчука названа центральна вулиця його рідного села Грузького на Київщині.
Указом Президента України № 365/2015 від 28 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіонализм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
