Ти став рідним мені, солдате!
Я пишаюсь, мій брате, тобою.
Ти пішов в бій – всіх нас захищати.
Віта Стронська
Ти став рідним мені, солдате!
Я пишаюсь, мій брате, тобою.
Ти пішов в бій – всіх нас захищати.
Віта Стронська
В’ячеслав Вікторович КІРІЧЕК
(19 травня 1971 – 16 листопада 2014)
солдат, 128-ма окрема гірсько-піхотна бригада
Він був не просто солдатом, він – рядовий великої війни за незалежність України, герой для прийдешніх поколінь, вічна слава для нашого міста і гордість для родини.
В’ячеслав жив в Ірпені, працював в Ірпінській філії ВАТ «Київоблгаз» слюсарем з експлуатації та ремонту газового устаткування, був добрим спеціалістом та відповідальним працівником. У колективі мав заслужений авторитет і повагу.
Коли над країною нависла найбільша небезпека – війна, В’ячеслав зробив свій вибір. У червні 2014 року пішов добровольцем в зону антитерористичної операції, змінивши мирні інструменти слюсаря на бойову зброю. Воював у 128-мій окремій гірсько-піхотній бригаді. На фронті він був добрим фахівцем військової справи, надійним товаришем і сміливим захисником. Непереможна та держава, де так воюють навіть люди мирних професій!
Загинув В’ячеслав Кірічек 16 листопада 2014 у бою біля с. Нікішине Донецької області.
Жив не марно і віддав своє життя, захищаючи Україну від агресора.
Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіонализм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).